Методичні рекомендації щодо впровадження
ТРВЗ-педагогіки та ейдетики в практику
роботи учителів української мови та літератури
Дитина для учителя – початкова точка відліку в різних життєвих ситуаціях. «Чи думаю я про дітей?» - запитання із запитань, яке хвилює мене як учителя завжди, коли я приступаю до апробації нових форм і методів роботи. По-справжньому творчо людина може працювати тільки тоді, коли процес праці приносить радість. А саме розвиток творчості школярів, їх здатності до діалектичного мислення є однією з основних проблем, які зараз стоять перед школою.Маючи за плечима двадцять років педагогічного стажу, часто ставлю перед собою запитання: чому майже кожен дошкільник на запитання, чи хоче він до школи, відповідає ствердно. Та проходить зовсім небагато часу, і діти починають розуміти, що дається легко, а що – ні. І ось одні намагаються досягти успіхів у навчанні, активні та старанні. Інші – швидко втомлюються, втрачають інтерес, намагаються уникнути труднощів. Навчальна діяльність приносить в одному випадку радість, а в іншому – ні. Як зробити дитину, яка навчається в школі, щасливою? І це при тому, що урок продовжує залишатися основною організаційною формою навчально-виховної роботи в школі. А це – пасивність учнів на уроках, відсутність інтересу до навчання, зниження якості знань, перевантаження дітей домашніми завданнями і уроками, шкідливий вплив навчальних занять на здоров'я дітей.
А.Гін писав: «Неможливо птаха навчити літати в клітці. Неможливо нарощувати «творчі м’язи, не вилетівши на простір знань «відкритих», які допускають різноманітні підходи до вирішення, різний ступінь заглиблення у проблему, різноманітні варіанти відповідей».
В основі моєї педагогічної діяльності лежить розвиток творчої уяви та творчих здібностей учнів, які ґрунтуються на використанні різних методів творчого мислення.
Це також одна з основних проблем, які стоять і перед школою, – розвиток творчості школярів, їх здатності до діалектичного мислення. Але «мислителем учень стане лише тоді, коли вчитель приходить до нього з цікавою думкою, запалює його своєю допитливістю, жадобою і ненаситністю пізнання, спонукаючи на кожному уроці, порівнювати та зіставляти, аналізувати й узагальнювати, доводити й оцінювати, уявляти і фантазувати»,- писав В.О. Сухомлинський.
Сучасна ж педагогічна практика спрямована здебільшого на заучування, а не на навчання, на знання, а не на вміння і навички, на експлуатацію інтелекту і пам’яті, а не на їх розвиток. Тому й постала необхідність розробки технології ,яка спрямована на навчання дітей використовувати ресурси уяви та пам’яті. Не використання механічної пам’яті, заснованої на багаторазовому повторенні, а творче, образне сприйняття та переробка інформації. Саме це і приведе до успіху в навчанні.
Мета ТРВЗ-педагогіки – формування сильного мислення і виховання творчої особистості, підготовленої до розв’язування складних проблем у різних сферах діяльності. Під методами розв’язування винахідницьких задач розуміють прийоми й алгоритми, які розроблені в рамках ТРВЗ, а також зарубіжні методи: мозковий штурм, синектика, морфологічний аналіз, метод фокальних об’єктів, емпатії та інші.
В основі схеми ТРВЗ-педагогіки та ейдетики лежить(див. додаток 1) системно-функціональний підхід до виучуваного матеріалу, що чітко відбиває зміст «Римівки» М.С.Гафітуліна.
РИМІВКА
Якщо ми розглянемо щось… (об’єкт)
То це щось завжди для чогось… (функція об’єкта)
То це щось завжди із чогось… (підсистема об’єкта)
То це щось частина чогось… (надсистема об’єкта)
Чимось було це щось… (минуле об’єкта)
Щось буде із цим щось… (майбутнє об’єкта)
Щось ми зараз же візьмемо, на екранах розглянемо.
Дана схема – універсальна. Це і поурочний конспект учителя, і система роботи учнів на кожному уроці, і підготовка ними домашніх завдань.
Як працює із нею учитель, готуючись до уроку? Наприклад: 11 клас. Література. Вивчення творчості В.А.Симоненка (див. додаток 2)
Тема уроку – це система.
Кожна тема- це показник ідей, без якої неможливий рух уперед. А це вже є надсистема. Надсистемою для теми даного уроку є творчіть поетів-шістдесятників. Урок чи система уроків, на яких вивчалася творчість В.А.Симоненка, це етапи, відображені в підсистемі. В даному випадку це знайомство з лірикою, новелами та щоденниковими записами поета.
Основна філософія системи – це головна мета ряду уроків вивчення творчості поета, яка буде проходити через них червоною ниткою. Треба довести, що В.А.Симоненко – «найбільший шістдесятник із шістдесятників» (В.Стус).
Додаткові функції – це цілі кожного з уроків системи:
1. Поглибити знання про життєвий і творчий шлях В.Симоненка, розкрити невідомі сторінки його біографії.
2. Проаналізувати громадянську лірику.
3. Познайомитися із інтимною лірикою та щоденником В.Симоненка, епіграфом до якого є слова: «Читати чужі думки – Еверест підлості»(Вільсон).
Вивчаючи літературу, діти вчаться порівнювати творчість письменників, знаходячи риси спільного та відмінного. Наприклад, Василь Симоненко і поети-шістдесятники. Можна запропонувати порівняти те, що вони вже знають про поета із середніх класів, і те, наскільки розширилися їхні знання в 11 класі.
Позначка «серце» - реалізація виховної мети: оцінка творчості поета, захоплення його життєвим оптимізмом, прагнення більше дізнатися про трагічну долю цієї людини.
Позначка «будиночок» трактується як місце, де «живе» поезія В.Симоненка. Діти визначають, що це збірки «Тиша і грім», «Лебеді материнства», «Берег чекань», збірка новел «Вино з троянд», а ще його думки, відображені у щоденникових записах. Творчість В.Симоненка живе в серцях та душах українського народу.
«Він мало жив. Немов літак, що ховається за обрієм швидше, ніж доб’ється до нашого слуху шум його двигунів… Це порівняння не точне, бо звук моторів неодмінно гине, а звук поетового серця, хвилюючи серця мільйонів, відроджується в душі народу…» (Дмитро Павличко).
А ось як «працює» схема ТРВЗ під час вивчення інших тем
Вивчаючи драматичний твір Івана Кочерги «Ярослав Мудрий», одинадцятикласники працюють зі схемою протягом уроку, заповнюючи її.
Діти визначили місце п'єси в творчості І.Кочерги (надсистема), склали графік життя письменника-драматурга, познайомилися із історією створення твору, з’ясували проблематику, працювали над характеристикою образів (підсистема).
Визначили ідею твору (О.Ф.), досліджували суперечливість вдачі Ярослава Мудрого (Д.Ф.), шляхом дослідження визначили, які історичні факти лягли в основу п'єси та в чому полягав домисел автора, порівняли Ярослава Мудрого державного діяча та батька, історичну особу та героя п'єси (= =).
Ось як вона виглядала після опрацювання теми.
Перед вами готовий конспект уроку. (див. додаток 3)
Як працює учитель зі схемою, готуючись до уроку української мови, поясню на прикладі теми «Написання префіксів пре-, при-, прі-» (5 клас)
Із метою кращого запам’ятовування правил п’ятикласникам пропонується граматична казка.
Троє братів Пре, При і Прі ішли по гірському плато.
- Я премудрий, прегарний! – вихвалявся перший брат – Пре.
- А я, - бундючно мовив При, - приєднуючись до слова ставити,
надаю йому аж 14 значень, а в слові приймати маю аж 18.
Наймолодший брат Прі повільно йшов ззаду. Він був скромний і не любив вихвалятися, бо вживався всього-на-всього у чотирьох словах: прірва, прізвище, прізвисько, пріоритет.
Пре та При так захопилися хвастощами, що не помітили, як полетіли у прірву.
- Як мені препогано! – кричав Пре.
- Прийди на допомогу! – волав При.
Прі підійшов до прірвистої ущелини і… витягнув схвильованих братів.
- Вибач, брате, - винувато мовили Пре та При. Ми зрозуміли, що не можна жити без дружби. Спасибі тобі. Ніколи не називатимемо тебе образливим прізвиськом. У тебе ж таке гарне прізвище!
Технологія ТРВЗ включає в себе і ейдетику, завдяки якій розвиваються відчуття дотику, нюху, смаку, сприйняття кольору, форми, розміру, слухова пам'ять, вербальне та невербальне мислення, відтворююча уява, мовлення. Усі ці властивості ми й знаходимо, аналізуючи твори літератури.
Так, під час вивчення поезії «Лебеді материнства» перед учнями ставиться завдання знайти рядки, які сприймаються органами чуття: зором, слухом, дотиком, нюхом і т.д..
Допоможе швидше і якісніше вивчити поезію напам'ять метод піктограм: відтворення рядків поезії через малюнки.
Практикую і роботу над складанням схеми-ТРВЗ як домашню, наприклад, під час опрацювання статті підручника про життєвий і творчий шлях письменника. Наприклад, учні п’ятого класу, вивчаючи творчість Євгена Гуцала(див. додаток 4), визначили, що це класик української літератури (надсистема), його перу належать оповідання та повісті (підсистема), писав прозу (о.ф.). Крім того, був і журналістом, редагував періодичні видання (д.ф.). Його біографічні дані та перелік книг знайшли місце в позначці «будиночок», відзнака Державною премією імені Т.Г.Шевченка – в позначці «серце». Читаючи оповідання «Лось», помітили схожість із творчістю Павла Тичини, пропонують порівняти (= =), зокрема тему природи.
Це дозволяє вчителю ефективно і швидко перевірити домашнє завдання. Робота на уроці включає в себе прийоми аналізу і синтезу, порівняння і зіставлення, виділення головного, відмежування його від другорядного. неоснованого. І – що найголовніше – бачачи перед собою цю систему, учні зможуть швидко відшукати у пам'яті потрібну інформації.
Що дає використання такої технології учителю? Видно ріст дітей із уроку в урок. Покращується їхнє ставлення до навчання і оточуючого довкілля. Зростає зона активного розвитку учнів: розвивається образне мислення, розширюються розумові здібності, збільшується обсяг пам'яті.
Що це дає учням? Вони чітко бачать поставлену мету, завдання, які стоять перед ними. Дитина вчиться вірити в себе, у свої можливості, формується впевненість та самоповага, зникає почуття страху перед неправильною відповіддю.
Методика розвитку образної пам’яті, яка і лежить в основі ейдетики, базується на мимовільному запам’ятовуванні. Василь Олександрович Сухомлинський звертав увагу на те, що «мимовільне запам’ятовування – найважливіша умова розумового розвитку; воно вивільняє сили розуму для думки, для глибокого запам’ятовування, для глибокого проникнення в суть фактів і явищ, запобігає одному з найстрашніших явищ – зубрінню.»
Ось які форми і методи ТРВЗ-педагогіки та ейдетики я використовую на своїх уроках.
1. Метод «листівок». На кожну із листівок (починаємо з десяти) накладається певне слово. Учням пропонується уявити («заховати») дане слово на листівці. Потім листівки показую вдруге, а учні записують слова в тому порядку, в якому їх уявляли. Наступний етап – перевірка написаного.
Кількість листівок можна поступово збільшувати - до - 15-20.
Таким чином можна накладати слова словникового диктанту, слова однієї орфограми, на одне правило, рядки поезій для вивчення напам`ять, тексти для переказів, пісні, формули, хімічні елементи, закони і т.д. Іде не використання механічної пам`яті, яка заснована на багаторазовому повторенні, а творче, образне сприйняття і переробка інформації.
2. Навчитися уявляти смислову інформацію у незвичайному та цікавому вигляді і легко, не напружуючись, пригадувати її, допоможе «Метод Цицерона». Він рекомендує навмисне «залишати сліди інформації» на стінах класу.
Наприклад. Уявіть собі велике подвір`я. Сьогодні цілий день на ньому наводили порядок. Але попід парканом ще трішки залишилося бур`яну. На лавці стоїть глечик із апетитною ряжанкою. А поруч лежить пучечок рясту. На подвір`ї прив`язана коза. Вона смачно жує буряк. Дві курки щось не поділили між собою, і пір`я літає навколо них.
Зайшло сонце, і на небі з`явилася перша зоря .
Прогуляйтеся подумки іще раз подвір`ям і «познімайте» образи цих слів. Перевірте написане. Усі ці слова об`єднує орфограма «Вживання апострофа після р перед я».
Головне - послідовність вашої мандрівки. Не «бігайте» поглядом по приміщенню, шукаючи зручне місце.
Під час вивчення поезії напам`ять із метою швидкого запам`ятовування застосовую метод піктограм - схематичний запис рядків вірша, який роблять із допомогою уяви. Ось як виглядає одна із піктограм (В.Симоненко «Лебеді материнства») (малюнок).
3. «Метод випадкових об’єктів»
Мета: розвиток умінь будувати логічні зв’язки між далекими один від одного об’єктами
Президент – престол – президія – прем’єра – препарат – претензії – презирство
Президент – глава нашої держави, він сидить на престолі і завжди у президії. Якщо його обирають на цю посаду вперше, – це своєрідна прем’єра для цієї людини. Він готує таємно якийсь препарат. На жаль, усім догодити не можна, тому часто до президента пред’являють претензії і виявляють презирство.
Таким чином учні легко засвоюють слова, які слід запам’ятати (5кл., «Написання префіксів пре-, при-, прі-»)
Застосування ТРВЗ-технології вимагає від педагога постійного професійного росту, підвищення рівня засвоєння ТРВЗ-методики (поступовий перехід від ознайомлювального рівня до дослідницького (інструментального)). Обов'язковим елементом якісного навчання в ТРВЗ-педагогіці є освоєння не тільки відповідних методик, але і способів їх створення. Самоосвіта педагога, постійний самоаналіз своєї педагогічної діяльності є досить важливими для продуктивної роботи з учнями за методикою ТРВЗ.
 |
Додаток 1
Додаток 2
 |
Додаток 3
Немає коментарів:
Дописати коментар