Зразок наукової роботи

Міністерство освіти і науки України

Управління освіти Знам’янської районної ради Кіровоградської області

Наукове товариство учнів «Соняшник»

Відділення: мовознавство

Секція: українська мова

ІНТЕРНЕТ-СЛЕНГ УКРАЇНСЬКИХ ШКОЛЯРІВ

Роботу виконав:

Шестаков Анатолій Олегович,

учень 10 класу

Богданівської ЗШ І-ІІІ ступенів №1

імені І. Г. Ткаченка

Науковий керівник:

Ковальова Олена Володимирівна,

учитель української мови та літератури

Богданівської ЗШ І-ІІІ ступенів №1

імені І. Г. Ткаченка

Богданівка – 2015

Тези науково-дослідницької роботи

«Інтернет-сленг українських школярів»

Автор: Шестаков Анатолій Олегович, учень 10 класу Богданівської ЗШ І-ІІІ ступенів №1 імені І.Г. Ткаченка Знам’янської районної ради.

Науковий керівник: Ковальова Олена Володимирівна, учитель української мови та літератури Богданівської ЗШ І-ІІІ ступенів №1 імені І.Г. Ткаченка Знам’янської районної ради.

Шкільне наукове товариство учнів

Секція: українська мова

Ця тема є актуальною для дослідження, оскільки стан мовного організму можна об’єктивно діагностувати лише тоді, коли матимемо уявлення про всі пласти загальнонародної мови, які ніколи не існують ізольовано, а завжди взаємодіють між собою. І в тому, як вони функціонально взаємодіють, простежуються тенденції в розвитку суспільства, що знаходять своє відображення і в мові, якою послуговується соціум на конкретному часовому зрізі. Брак теоретичного і лексикографічного опрацювання жаргонної лексики згубно позначається не тільки на духовній, а й на загальній філологічній культурі українського соціуму. Метамовна свідомість сучасного українця не завжди розрізняє специфіки жаргонної лексики серед інших лексичних шарів, як-от: лайка, вульгаризм, еротична лексика.

Мета дослідження: виокремити особливості молодіжного спілкування в Інтернеті, дослідити явище синонімії інтернет-сленгу, розглянути інтернет-меми, прослідкувати історію лексикографії сленгу в Україні, укласти «Словник інтернет-сленгу».

Завдання дослідження:

1. Здійснити аналіз теоретичних і практичних напрацювань із даної теми.

2. Дослідити природу інтернет-сленгу.

3. Проаналізувати прийоми творення комп’ютерних сленгізмів.

4. Визначити роль і місце молодіжного сленгу інтернет-спілкуванні школярів, вплив інтернет-мемів на спілкування та психіку співрозмовника.

5. Дослідити явище синонімії та антонімії інтернет-сленгу.

6. Укласти словник інтернет-сленгу школярів.

Актуальність дослідження полягає в тому, що у ньому здійснена спроба укласти словник інтернет-сленгу школярів, оскільки діалект-спілкування учнів в Інтернеті рідко стає об’єктом окремого лінгвістичного дослідження; лексичний склад інтернет-сленгу настільки рухомий, що потребує регулярної фіксації на різних територіях.

Після проведення досліджень ми отримали такі результати:

1. Узагальнено специфіку інтернет-сленгу, його природу, прийоми творення.

2. Здійснено моніторинг жаргонного лексикону школярів.

3. Досліджено явище синонімії серед сленгізмів.

4. На основі соціологічного опитування учнів 9-11 класів укладено «Словник інтернет-сленгу», який містить більше 460 слів і понять.

ЗМІСТ

ВСТУП............................................................................................................ 5

РОЗДІЛ 1. СУЧАСНІ ВІДОМОСТІ ПРО СЛЕНГ.................................... 7

1.1. Історія виникнення та становлення................................................ 7

1.2. Типологія українського жаргону.................................................. 9

1.3. Сучасний стан лексикографії українського сленгу.................... 11

Висновки до розділу 1................................................................................. 13

РОЗДІЛ 2. АНАЛІТИЧНІ ДАНІ ЩОДО ЛЕКСИЧНОЇ БАЗИ «СЛОВНИКА ІНТЕРНЕТ-СЛЕНГУ»................................................................................ 15

2. 1. «Словник інтернет-сленгу»......................................................... 15

2.2. Аналіз лексичної бази за різноплановими критеріями............... 18

Висновок до розділу 2................................................................................. 24

ВИСНОВКИ................................................................................................. 26

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ.................................................. 27

ДОДАТКИ..............................................................................................

ВСТУП

Сленг (англ. slang) — міський соціолект, який виник із арґо різних замкнених соціальних груп (крамарів, в'язнів, бурсаків-учнів, вояків, інтернет-спільноти) як емоційно забарвлена лексика низького й фамільярного стилю, поширена серед соціальних низів і певних вікових груп (ремісничої, шкільної молоді) міст [5, с. 2881].

Проблематика сленгу є предметом постійного наукового пошуку. Жаргонне мовлення завжди привертало увагу дослідників української (С.Пиркало, Л.Ставицька, Н.Абабілова, І. Арнольд, С. Мартос, Т. Кондратюк, Н.Дідоренко, К.Котелевець та ін.), російської (Н. Тропіна, Т. Нікітіна), англійської (Т. Бєляєва, В. Хом’яков) та інших мов.

Недооцінювати вплив комп’ютерного сленгу на розвиток сучасної української мови не можна. Примітно, що останнім часом на вулицях міст чи сіл, молодь і в живу активно спілкується інтернет-жаргоном. Сленг активно виходить за межі віртуального простору: фрази «зачот», «аффтар жжот» тощо вже давно не є прерогативою користувачів Мережі, його вживають навіть пересічні українці. «Прєвєд, кросавчег» – стало поруч зі звичайними привітаннями, а словосполучення «випий йаду» часто використовується як спосіб висловити невдоволення кимось. До речі, інтернет-сленгом почали послуговуватися рекламщики (у Києві встановлено кілька біг-бордів зі словами «прєвєд», «зачот» тощо). А вислови типу «аффтар жжот» часто-густо використовують ді-джеї радіостанцій.

Завдання дослідження:

1. Здійснити аналіз теоретичних і практичних напрацювань із обраної теми.

2. Дослідити природу інтернет-сленгу.

3. Проаналізувати прийоми творення комп’ютерних сленгізмів.

5. Дослідити явище синонімії інтернет-сленгу.

6. Укласти словник інтернет-сленгу школярів.

Об’єкт дослідження: спілкування школярів в Інтернеті.

Предмет дослідження: особливості використання сленгу.

Ключові слова: інтернет-сленг, молодіжний сленг, комп'ютерний сленг, інтернет-мем, діалект спілкування, «олбанська мова».

Гіпотеза дослідження: Чи не стане інтернет-сленг у недалекому майбутньому складовою загальновживаної лексики школярів?

Новизна дослідження полягає в тому, що у ньому здійснена спроба укласти словник інтернет-сленгу школярів, оскільки діалект-спілкування учнів в Інтернеті дуже рідко ставало до цього часу об’єктом окремого лінгвістичного дослідження; лексичний склад інтернет-сленгу настільки рухомий, що потребує регулярної фіксації на різних територіях.

Методи дослідження: описовий, лінгвогенетичний, класифікаційний та типологічний аналіз, соціологічне дослідження.

Структура роботи. Хід і результати дослідження висвітлені в двох розділах (теоретичний та практичний), висновках та додатках.

Перспективи роботи над темою полягають, по-перше, в продовженні обраного напряму роботи із залученням порівняльного методу дослідження у різних містах України, по-друге, у розширеному вивченні негативних виявів сучасного сленгу, звертаючи при цьому головну увагу на жаргонізацію мови засобів масової комунікації, по-третє, в розширенні словникової бази для «Словника інтернет-сленгу».

РОЗДІЛ 1

СУЧАСНІ ВІДОМОСТІ ПРО СЛЕНГ

1.1. Історія виникнення та становлення

Визначення «сленг» у письмових джерелах уперше було знайдено в Англії у XVIII ст., який вживався на позначення «незаконної», нелітературної лексики [1, с.236]. Ужиток даного терміну був характерний західним лінгвістам, у сучасному українському мовознавстві не має чіткої диференціації понять жаргон і сленг, тому молодіжний жаргон нерідко називають сленгом.

Захід пережив так званий «жаргонний бум», тоді як хвиля інтересу до субмов до України дійшла порівняно нещодавно. В наукових колах досі поширена думка, що соціодіалект – мовне хуліганство. Дослідженням цієї сфери займається обмежена кількість мовознавців, хоча тема різностороння і широкоформатна.

Сленг існував як і в давнину, так і в сучасних різний пластах населення. І сто років тому замкнені соціуми мали свої характерні ознаки спілкування.

Український жаргон був зафіксований уперше в «Енеїді» Котляревського, написаної, по суті, на жаргоні. Те соковите і незвичайне слово, вибух сміхової культури, які ми спостерігаємо в поемі, постали на лексичній і фразеологічній базі жаргонного словника. Іван Котляревський свого часу навчався у Полтавській духовній семінарії і добре знав бурсацько-семінарський жаргон. Покарання учнів і мертва схоластика, яку вони мусили засвоювати, викликали в молодих людей внутрішній спротив, який вони намагалися компенсувати мовною свободою. Так народився бурсацько-семінарський жаргон [10, с.16].

У ХVІІІ-ХІХ ст. на Полтавщині, де кобзарювання було досить поширеним явищем, сліпі бандуристи мали свій власний сленг, який називався «лебійською мовою» і був незрозумілий навколишнім. Деякі номінації лебійської мови фігурують у сучасному сленгу, зазнавши певних деформацій. Наприклад, поширене у молодіжному мовленні слово лахати (сміятися) пішло саме від мандрівників-лірників, навіть не змінивши значення: «дерти лаха» – сміятися. Слово кльово має таке саме коріння і вимовлялось спершу «клево» [15].

Межа між розмовною та літературною мову змінна: так, те, що 60-80-х роках ХХ століття вважалося сленгом, сьогодні – частина побутового мовлення людей.

Постійних змін сленг зазнавав також одночасно і з політичними і соціальними подіями (совок, бомж, човник, кравчучка), із впливом ідеології, науки, культури. Тож сленг «п’ятдесятих» навряд чи буде зрозумілим сучасникам. Сленг-«шістдесятник» був зумовлений інтересом соціуму до наркотиків, типової для тих часів музики, постійної евфорії. «Сімдесятник» містив значну кількість характеристик невдах: «wally», «nurd» тощо. Для «вісімдесятників» була характерна грошова та робоча специфіка.

Примітно, що з 60-х рр. ХІХ ст., рідко, але все-таки виходили розвідки, присвячені лінгвістичному аналізу соціально-маркованої лексики, в основному жаргонів, хоч у них був, зазвичай, описовий характер. Це, наприклад, студії, що спеціалізувалися на дослідженні злодійського мовлення (К. Естрейхер, П. Петров), жебраків (К. Студинський, В. Боржковський, В. Гнатюк) та молоді (К. Широцький, В. Щепотьєв).

Завзяте дослідження властивостей жаргонного мовлення починається з другої половини ХХ ст. і набуває відносно помітного піднесення наприкінці минулого століття. У 60–80-х рр. ХХ ст. тему соціальних діалектів невтомно розглядали О. Горбач і Й. Дзендзелівський. Цього ж періоду і перші праці щодо понять «арго», «жаргон» і «сленг». Вагомий вклад здійснили В. Балабін, В. Винник, Д. Ганич, С. Єрмоленко, Т. Ілик, Є. Кротевич, І. Олійник, С. Пиркало, Н. Родзевич, Л. Ставицька. Проте станом на сьогодні немає чіткої диференціації понять «арго», «жаргон» і «сленг».

У ХХІ ст. до родини соціальних діалектів української мови, які описано в довідниках та підручниках, приєднався новий – діалект спілкування в Інтернеті. Поширення комп’ютерів та мобільних засобів зв’язку (так званих «комунікаторів») і винайдення Інтернету залучило до цієї галузі значну частину населення, яка сприйняла і поповнила комп’ютерну лексику. Пізніше, завдяки початку видання в 1988 році журналу «PC World», що був досить популярним, стався справжній «вибух»: англійські поняття та абревіатури, зазвичай в англійському ж написанні, заповнили статті журналів і заселили мову спеціалістів. Відносно молодий вік фахівців, а ще поширеність комп’ютерів у молодіжному осередку, який має нахили до вживання жаргонних висловів, встановлюють моду на комп’ютерний жаргон серед користувачів.

Для сленгу зазвичай комічний, ігровий ефект є провідним. Підлітків цікавить не лише «що сказати», але і «як сказати», щоб зацікавити слухача.

Виділяють три хвилі становлення молодіжного сленгу в ХХ ст. в Україні:

· 20-і роки – пов'язана із неконтрольованим поширенням безпритульних через революцію і громадянську війну. Учнівська мова «нахапалася» безлічі їх сленгізмів;

· 50-і роки – пов'язана зі «стилягами»;

· 70-80-ті роки – пов'язана із періодом застою, що спричинив неформальні течії, які вигадували свою мову як протиставлення загальноприйнятій ідеології.

1.2. Типологія українського жаргону

Існують жаргони школярів, студентів, військових, комп'ютерщиків, музикантів, торгівців, наркоманів і т. д.

Найбільш вираженими рисами володіють:

1. Молодіжний жаргон (сленг, у тому числі інтернет-сленг).

2. Професійні жаргони - притаманна певному професійному середовищу, стосується посад, знарядь праці, виробничих процесів.

3. Арго - засекречена мова соціального дна суспільства - злодіїв, волоцюг та жебраків (деякі дослідники визначають арго як діалект, який може вживатися незалежно від професії та соціального стану).

4. Учені виділяють такий ще й вид жаргону, як інтержаргон. Він об'єднує слова, що входять до різних жаргонів. Цей жаргон – приналежність не до однієї, а до багатьох (у тому числі і вже зниклих) соціальних груп.

Жаргонна мова новітнього часу характеризується системністю та вибірковістю правил утворення. Лексика жаргону будується на базі літературної мови шляхом переосмислення (чайник), метафоризації (тачка), звукового усікання (препод) і т. п., а також у результаті активного засвоєння іншомовних слів і морфем (попса).

Причини виникнення сленгу різноманітні. Часом мовець прагне до специфічної мовної експресії, висловлення особистого ставлення до дійсності. Часто зумовлює появу жаргону протест проти буденності, заштампованості мовних засобів, пустослів'я. В інших випадках жаргони є засобом мовної конспірації.

Мовознавці розділяють у родині сленгу комп'ютерний та інтернет-сленг. Через небачену швидкість популяризації комп’ютерних пристроїв, доступ до Всесвітньої мережі є у кожного, тому ці два поняття зріднилися і поєдналися. Тож ми не бачимо потреби їх розмежовувати та диференціювати як окремі, тим паче цю межу щодень важче розгледіти.

Значення жаргонних лексичних одиниць є дуже вагомим. По-перше, його наявність свідчить про активні процеси словотвору з використанням різних методів, як наслідок – підтверджує живучість мови загалом [9, с.151]. По-друге, ті жаргонізми, що уже наявні у лексиконі, потрібно фіксувати для того, щоб потім найбільш достойний лексичний шар зміг стати частиною культурного існування. Як зазначила Леся Ставицька у вступній статті в «Короткому словнику жаргонної лексики української мови»: «Тiльки в такому разi можна сподiватися, що вiдбудеться зворотний процес: соцiюм побачить себе у дзеркалi своєї ж мови (часто вже лiтературно обробленої, естетизованої) i заговорить цiєю мовою впевненiше, голоснiше. Власне, цей аспект функцiонування субстандартного лексикону мав на увазi Юрiй Шевельов, пишучи у працi «Так нас навчали правильних проiзношенiй», що «мiський сленґ нацiлений у майбуття мови», а «брак цього шару в сучаснiй мовi ставить пiд сумнiв майбутнє цiєї мови» [16].

Тож спробувати зрозуміти суть нормативної мови можна тільки через відхилення нелітературної.

1.3. Сучасний стан лексикографії українського сленгу

У сучаснiй українiстицi гостро вiдчувається брак словникiв ненормативної, зокрема жарґонної лексики. Так, не можна заперечити, що час від часу з'являються невеликі статті та дослідження з цієї теми, але мало хто з мовознавців повідомляє щось справді нове. Тобто руху вперед немає. Такі роботи трапляються рідко, адже основна увага прикована до літературної мови. Навряд і наша науково-дослідницька робота закінчиться революцією у цій галузі, але принаймні стане кроком до ідеального словника комп’ютерного сленгу. Відставання української жаргонологiї та лексикографiї виявляється хоча б на тлі російських мовознавчих досліджень цього ґатунку, адже тільки із 1991 року в Росiї видано понад 30 тлумачних словникiв соціально та регіонально рiзнотипних пiдсистем субстандартної лексики, а також живої розмовної мови [16].

Якщо у російській лексикографії науковці плідно працюють із жаргонами з початку ХХ століття, то для української явище сленгової лексикографії є відносно новим, можна сказати, юним (перший словник з’явився лише у 1996 році). Першим дослідженням жаргону українських фахівців, які працюють саме з комп’ютерами, був словник Р. Синишина (2002 р.). Невеликий шар комп’ютерного жаргону представлено в «Короткому словнику жаргонної лексики української мови», авторства Л.Ставицької. Також згадуються електронні словники комп’ютерного жаргону: «Матеріали до словника українського комп’ютерного сленгу» Д. Гавлюк, який вміщує мізерну кількість інтернет-сленгізмів, «Сучасний український словник компутерної грамотності»; «Словник розробника», але знайти їх так і не вдалося, що доводить важкодоступність такого характеру літератури пересічним читачам.

Видаються невеликі дослідження комп’ютерного сленгу лише у наукових виданнях (С. Пиркало, С. Чемерикін, А. Силка, В. Гордієнко, Ю. Мосенкіс і О. Фурса, М. Федорів, В. Коломієць і Н. Шаруненко, Т. Ілик).

На думку Лесі Ставицької, у цій сфері українці відстали від Заходу на 500 років. І «заслуга» в цьому українських лінгвістів із їхніми нехтуванням дескриптивним підходом до вивчення мови, чіпкими ярликами «духовна убогість», «деградація» стосовно поставлених в один ряд сленгу, суржику, вульгаризмів виявилася таки чималою [16].

Найбільш відомим дослідником арґо, жаргонізмів, вульгаризмів, сленгу є Леся Ставицька. Її авторству належать три праці, які нас цікавлять: «Короткий словник жарґонної лексики української мови» (понад 3000 мовних одиниць) – 2003 року, «Український жарґон. Словник» (понад 5000 мовних одиниць) – 2005 року, «Українська мова без табу» (близько 5000 слів та словосполучень) – 2008 року. Професор ставила перед собою завдання «вивчати мову не такою, яка вона начебто мусить бути, а такою, якою вона є насправді». Леся Олексіївна стала відомим авторитетним дослідником жаргону, адже зробила вагомі внески в розвиток українського мовознавства.

Окрім вищеназваних, достатньо високорівневих та науково обґрунтованих, в Україні також iснує всього три майже аматорські лексикографiчнi видання, виданi скупим тиражем, недоступні великому колу користувачів: «Словник жаргону злочинцiв» О.I. Поповченка (1996), «Перший словник українського молодіжного сленгу» Світлани Пиркало (1997), «Словник сучасного українського сленґу» укладача Т.М. Кондратюк, видавництва «Фоліо» (понад 5000 слів і словосполучень), виданий 2006 року.

Усі шість словників ненормативної розмовної лексики фіксують або жаргон злочинців, або молоді, або як єдине ціле, об’єднуючи їх під «одну мірку». Оскільки жоден із існуючих (!) в Україні словників не фіксує і не тлумачить інтернет-сленгізми як меншу складову сленгу як такого, а у перелічених роботах зазначається лише молодіжний сленг, цю нішу можна вважати вакантною.

Також було б несправедливо оминути онлайн-словник українського сленгу «Мислово» (наповнюється користувачами), бо це реальна база для подальшого лексикографічного опрацювання. Цей ресурс важко назвати науковим, адже жоден автор досконало не володіє орфографією та граматикою української мови та не має уявлення про поняття «сленг», «обсценна лексика», «вульгаризм», хоч словникова база і нараховує більше 2300 слів. Щоправда, шкода, що редактор не бере на себе відповідальності «фільтрувати» потік інформації, забруднений нелітературними формулюваннями. Наприклад: «Вгашений - тіло в яке перетворюється гомосапієнс після вживання наркотичних речовин»; «Штрих – то людська особина чоловічої статі; пацик, кєнт»; «Бот - спеціально натренована обізяна, яка спамить в тирнеті: на форумах, на укрправді та інших політ сайтах».

Також насторожує праця видавництва «Фоліо» – укладачі не відчувають межі між грубою лайкою і жаргонізмами, хоча виконана копітка робота, словник став ще одним кроком у цьому напрямі. Для відбору матеріалу проводилися «польові дослідження» у містах України із 1998 до 2004 року із залученням мовців від 15 до 40 років різних сфер діяльності та інтересів.

Висновки до розділу 1

Діалект спілкування в Інтернеті є порівняно популярним серед молоді. Темпи словотвору вражаючі. Фіксація усіх без винятку лексем просто необхідна, адже дуже швидко застарілі слова відходять в історію у зв’язку з появою нових, більш влучних, простих позначень.

Бажання виділитися та самоствердитися, бути частиною чогось незвичайного, креативного спонукають користувачів Інтернету до витворення своєї субкультури з власними законами та традиціями, яка, як будь-яка система мовлення, позначається на розвитку мови в цілому, змінюючи її, і це відкриває нові горизонти досліджень, які в Україні через ярлики та моральні заборони на жаргони фактично не проводяться. Цей факт непрофесіоналізму мовознавців вражає, адже хіба лікарі відмовляються допомагати некрасивим пацієнтам? Усі мовні прошарки, як і соціальні, заслуговують однакової уваги до себе. Мову треба вивчати у тому вигляді, у якому вона є на даний момент, а не перероблювати її під норми моралі. На мою думку, ситуація у сленговій лексикографії не зміниться кардинально принаймні найближчих 10-15 років.

Ця сфера мовознавства є малодослідженою, а отже перспективною. Щоб подолати дефіцит теоретичного матеріалу про сленгізми, лінгвісти мусять надолужити відставання від європейських колег. Також варто зазначити, що сучасне поняття сленг, жаргон і лайка потребують чіткішого розмежування.

Отже, питання створення словників українського жаргону більш ніж відкрите і потребує термінової уваги мовознавців.

РОЗДІЛ 2

АНАЛІТИЧНІ ДАНІ ЩОДО ЛЕКСИЧНОЇ БАЗИ «СЛОВНИКА ІНТЕРНЕТ-СЛЕНГУ»

2. 1. «Словник інтернет-сленгу»

Ми вирішили виправити створену ситуацію, самостійно уклавши вузькопрофільний словник, у якому зібрано найуживаніші сленгізми сучасної молоді у комп’ютерній сфері. Для цього звернулися за допомогою до учнів 9-11 класів нашої школи. У запропонованій анкеті їм потрібно було відповісти на єдине питання: «Які жаргонні слова чи вислови ви використовуєте, працюючи за комп’ютером чи в Інтернеті?». Чесно кажучи, ми розраховували на 70-80 слів, але отримані результати вразили, бо респонденти назвали більше 300 слів і їх значень. Майже половину жаргонізмів перелічили 9-ті класи, близько 30% – 11-тий, решта – 10-ий.

Нами також тривалий час вівся облік сленгізмів. Це пояснює походження решти майже 160 слів. Віднаходити сленгові слова неймовірно легко: Мережа переповнена ними. Потрібен лише комп'ютер, вихід до Інтернету і блокнот. Для встановлення значення рідкісних слів на зразок ІМХО, ішак, кік, крякозябла, проперті, довелося досліджувати додаткові матеріали і витрачати більше часу. Ці та інші слова відносно нові і володіють нижчим ступенем загальнодоступності, ніж, приміром, ава, вінда, проц тощо.

«Словник інтернет-сленгу» (Додаток А), укладений нами із допомогою 9-11 класів, є одним із перших у цій сфері мовознавства, який зібрав лише найпопулярніші жаргонізми, якими послуговується молодь під час роботи за комп’ютером (в Інтернеті включно). Він містить більше 460 слів та виразів. У майбутньому планується його розширення та удосконалення.

На основі опитування можна стверджувати, що інтернет-сленг і комп'ютерний сленг потрібно об'єднати в одну підгрупу, адже кожен сучасний комп'ютер має вихід до Мережі, тож слова швидко «кочують» із міста до міста, від користувача до користувача, стаючи широковживаними. Межа між цими групами молодіжного сленгу щодень зменшується. У нашому словнику ці слова об’єднані під одним «іменем».

Після наповнення бази для словника постала необхідність його проаналізувати та класифікувати. Щоб виконати поставлене завдання, потрібно було б звернутися до уже створеної системи класифікації за походженням, лексичним значенням, емоційно-оцінним навантаженням і т.д. Але у зв’язку з тим, що інтернет-сленгізми набули широкої поширеності лише на початку ХІХ століття, а лінгвісти не звертали достатньої уваги на комп'ютерний та інтернет-сленг, а тільки на молодіжний жаргон і на кримінальний діалект, не має чіткого варіанту диференціації. У подальшому ході роботи будуть використовуватися деякі елементи алгоритму Щур І.І., яка досліджувала комп'ютерний сленг 2005-2006 рр. [13].

Найпоширенішими прийомами творення українських комп’ютерних сленгізмів є перенесення значення на підставі схожості, фонетичне пристосування лексичних одиниць з англійської мови, абревіація, каламбурна переробка тощо. В основному ці прийоми використовуються з урахуванням граматичних форм сучасної української мови.

Не можна не сказати про ще один особливий прийом творення експресивно-оцінних жаргонів. Такий ефект досягається завдяки спеціальному неправильному написанню слів. Він називається «олбанська мова» (не плутайте із мовою Албанії; хоча є варіант написання «албанська мова») або «подонківський сленг» [14]. Ці користувачі заснували спільноту «Пеши правелльно!» і називають себе «грамотними падонками».

Російські за походженням лексеми – найпоширеніші в їхньому арсеналі. Наприклад: аффтар, пеши ісчо; аффтар жжот; зачод; ржунімагу; превед медвед. У такому вигляді ці слова проникають до україномовних блогів, форумів, соціальних мереж.

Зазвичай, «олбанська мова» складається російських лексем, дослівно перекладених із умисним подвоєнням («аццкий сотона») або оглушенням (фтему!) чи одзвінченням (креведко) звуків на графічному рівні, компресією кількох слів.

Із розвитком так званого «Укрнету» кальковані з російської лексеми отримують нові питомо українські відповідники. Є два способи їх утворення.

Перший – використання стилістично-нейтральних слів, що забарвлюються уже в контексті (приклади взято із джерела [17]):

Плакаль → Рюмсав.

Гламурненько → Файнесенько.

Зочем ви травите? → Нащо ви цькуєте?

Афтар жжот, пеши исчо → Афтор пече, що аж хочеться ще.

Картинки не грузяца → Малюнків нема.

Классный юзерпик! → Чотке людинозображення!

Фтему! → Доречно.

Баян → Трембіта (вар: цимбали) – застарілий жарт, щось не варте уваги.

Коли кальковані помилки не можна замінити, використовується метод асоціацій. Це і є другий спосіб:

Афтар, выпей йаду → Афтор, випий трійла.

Чмоки, пративный → Цьом, плюгавий.

5 баллофф! → 12 балів!

Виділяються також фразеологічні лексеми із експресивним значенням в рамках методу:

Вмемориз → Затямити (вар: намотати на вуса).

та елементи компресії на графічному рівні:

Фтопку! → Допічки.

Зачот → Зарах.

Ниасилил → Ниподужав.

Оффтоп → Невтем.

Деякі утвори «олбанської мови» перетворюються на інтернет-меми. Це поняття увів Річард Докінз. За його теорією, це елемент відтворюваних мислячих структур, інфекційний інформаційний зразок, який копіюється, інфікуючи розум людини, змінює її поведінку задля розмноження зразка. Цей термін уведений за аналогією з геном. По суті, це ідея, що передається від людини до людини. Надалі меми стають частиною культури. Модні мелодії, анекдоти, плітки та чутки – це меми [3, с.157].

Із поширенням Інтернету для мемів поширився ареал для розвитку. Так вони модифікувалися в інтернет-меми. Це текстова інформація, іноді відео чи аудіо, що поширюється з розважальними цілями, хоча буває і негативного, ворожого характеру.

Після мему, який вперше виник російськомовному сегменті Інтернету, «превед медвед», почали виникати інші, подібні йому: буффай, красунчег, медвед, ведмед, аффтар, учаснег, студентег та інші. Для їх творення так само, як і для слів «албанської мови» характерне одзвінчення/оглушення приголосних.

Нерідко меми покидають інтрнет-простори і вкорінюються у соціально-політичному житті.

Нині спостерігаємо формування українського сленгу за рахунок загальновживаної, в тому числі з національно-культурним компонентом, застарілої, питомої розмовної або рідковживаної лексики, діалектизмів тощо. Щоб пересвідчитись у цьому, варто поглянути на словникові статті драб, гевал, здиміти, коняка, патик, плящина, шабля та ін. [10, с.17].

2.2. Аналіз лексичної бази за різноплановими критеріями

За період із вересня 2014 до грудня 2014 року включно нами було зібрано самостійно (під час моніторингу інтерет-періодики, соціальних мереж, форумів) та з допомогою соціологічного опитування учнів 9-11 класів Богданівської ЗШ І-ІІІ ступенів №1 імені І.Г.Ткаченка більше 460 інтернет-сленгізмів і понять.

Серед зібраних слів можна виділити ряди тематичних груп, які охоплюють сфери професійної діяльності:

1) назви осіб (юридичних або фізичних), які мають відношення до програмного забезпечення або комп'ютерів (декодер, бімер (компанія «ІВМ»), яблучник, сисадмін, лошер):

2) комп’ютерна практика (взяти акорд, убити, деінсталювати);

3) апаратні частини комп’ютера (клава, камінь, карлсон, криса);

4) назви програмного забезпечення, команд, файлів (файло, каспер, джіпег);

5) соціальні мережі та інші засоби інтернет-комунікації (хом’як, хром, серфінг);

6) ігрові терміни (Дотка, шпілити, геймер);

7) слова, які не мають спільних рис із вищеназваними групами, ми віднесли до побутового комп’ютерного сленгу користувачів [13].

У межах кожної групи можна виділяти й сленгізми із «сильною» (слова, поширені серед фахівців, схожі через незрозумілість на арго, рідковживані звичайними користувачами) та «слабкою» (широко поширені, часто українізовані, слова, до яких легко можна провести українські паралелі) долею уживаності і загальновідомості.

Представлені сленгізми групували у такі функціональні категорії:

1) терміни;

2) професіоналізми;

3) власне сленг.

Ми проаналізували кількісний склад за функціональним показником. Отже, найбільшу частину становлять власне сленгізми – 44,4%, на другому місці – сленгізми-терміни – 31,4%, найменшу частку мають професіоналізми – 24,2%. Такі результати, очевидно, зумовлені тим, що основна функція інтернет-жаргону – швидка передача думок зі збереженням емоційно-оцінної ознаки (наприклад, чайник, шукалка, юзати, хліб). Деякі жаргонізми перетворилися у сталі поняття – терміни. Зазвичай, до них належать запозичені з англійської (шутер, екшн, блютуз), рідко з грецької (некропост, альфа-версія) чи іншої мови лексеми. Найменшу, але не менш вагому через це, частину становлять професіоналізми. Вони міцно зайняли свою нішу у лексиконі комп’ютерних спеціалістів, мають попит і передбачають лише приріст у кількості.

Лексичний склад сленгу змінюється швидше, навіть ніж загальний лексикон української мови та окремі професійні жаргони. Якщо в інших шарах жаргону слова існують десятиліттями, то в інтернет-сленгу лише за останні десять років виникло і асимілювалося безліч лексем. З одного боку, різке старіння термінології відкидає в історію поняття, з іншого – технічний прогрес вимушує мовців уводити нові слова. Тобто увесь сленговий інтернет-лексикон можна розділити на активний і пасивний. До останнього входять архаїзми (алтин – гнучкий магнітний диск 3,25” для накопичення інформації; чапатар, штампик – принтер), історизми (циган – кольоровий графічний адаптер формату CGA; скло – захисний екран монітора) та неологізми (слова, які поки що залишаються не розповсюдженими). В свою чергу неологізми також поділяються на семантичні та лексичні. Семантичні неологізми – запозичені з розмовно-побутової чи літературної мови слова, але «заряджені» новим значенням (мопед, сітка, хром, квакати, відро). Головним чином у них діє принцип фонетичної мімікрії (мило – e-mail, Аська – «ICQ»).

Також інтернет-сленгізмам притаманне явище синонімії. Пропонуємо рейтинг найрозгалудженіших (більше 4-х) синонімічних рядів, зафіксованих у словнику.

1. Комп'ютер – верстак, камп, кампус, комп, машина, молокосос, тазік, тачка, хліб.

2. Вірус – бацила, вірь, вірусняк, вірусяка, троянський кінь, живность.

3. Знак «#» – собачка, вушко, мавпа, равлик, завиток, блямба.

4. Іронія – лол, ололо, ололошка, трололо. трололошка.

5. Головне фото користувача – ава, авка, аватарка, авчик, юзерпік.

6. Інтернет – інет, нет, Мережа, тирнет.

7. Материнська плата – вішалка, мама, мамка, материнка

8. Оперативна пам'ять – мізки, оператива, оперативка, ОЗУшка.

Більшість синонімів – абсолютні. Решта – семантичні і контекстуальні. Синонімічні ряди незамкнені.

Так як жаргонізми уособлюють найчастіше вже знайоме мовцям (предмет, якість, стан ), то у цьому випадку синонімія виявляється не на рівні поняття, а на експресивно-емоційній оцінці цього поняття. Розгалуженість цих синонімічних рядів спричинена динамізмом жаргону, передбачає поповнення і переосмислення. Приведені приклади доводять, що синонімічне розширення проходить із допомогою розмовного, широковживаного лексикону українця. Менша кількість жаргонізмів вступає в антонімічні відношення (лайк – дізлайк). Явище омонімії теж наявне: внутрішньосистемне (грузити – завантажувати файл з Інтернету; грузити – запускати комп'ютер чи програму) та міжсистемне (пентюх – процесор Pentium виробництва фірми «Intel» (інтернет-сленг) ; пентюх – підліток (молодіжний жаргон).

Якщо оцінити шляхи виникнення, можна стверджувати, що лексичні одиниці сленгу з’являються внаслідок надання нового значення українським, запозиченням з інших мов, морфологічних процесів.

Переосмислення українських слів становить третину інтернет-сленгу. Основні шляхи створення – метафора (карлсон, айболіт, болванка, серце, камінь), метонімія (залізо, металобрухт) та ін..

Запозичення з різних мов становить 48,2%, і це вражає. Такий процес відбувається із неодмінним калькуванням або транслітерацією іноді зі збереженням вимови (летсплей, адмін, мастдай, логін, холівар), іноді – з перкрученням на український лад або з наданням комічного забарвлення (пень – Pentium, фіча – feature). Хоч запозичення з англійської становлять трохи менше половини словника, не можна нехтувати окремими випадками запозичень із інших мов: з німецької (шлейф, шнур), латинської (мажор-версія, нейрон, вірус), гавайської (вікі), грецької (альфа, бета), старослов’янської (хлоп). Варто зазначити, що усі слова на літеру «Ф», крім слова форточка (хоч є відповідник вінда), є запозиченими.

Найпопулярнішим способом словотвору є афіксальний. Це зумовлено бажанням мовця «виграти час», зекономити мовленнєві зусилля і якомога скоротити довгі комп’ютерні терміни (пошуковик – пошукова система, вебка – веб-камера)

Із точки зору частиномовного розподілу іменники становлять 62,5% усього лексичного запасу жаргону, адже основна функція сленгу називна. Більшість утворена суфіксальним способом (ікспішка, кавалок, демка). Найпопулярнішими є українські суфікси -ник (яблучник, айпішник, залізячник), -ух- (ліцуха), -к- (болванка), -лк- (стрілялка, літалка), -анн(я) (перепрошивання), запозичений -ер (геймер, кулер), -інг (серфінг).

Префіксальним та префіксально-суфіксальним способами іменники утворюються рідко. Масовою є універбація: суфіксальна (палка, балаболка), еліптична (мама), абревіація (сисадмін, сисоп). Досить активним є творення шляхом усічення (вінт, комп, пень).

Має місце також фонетичний спосіб (пишеться так, як чується): зіпувати (ZIP), джіпег (JPG), ікспішка (XP), есдешка (SD), юєзбі (USB), гіфчик (гіфка) (GIF), айпі (айпішка) (IP), айді (айдішка) (ID), авік (AVI)… .

Нечисельними є прикметники – 13,9%. Так як і в нормативній мові, поділяються семантично на якісні, відносні, присвійні. Основним способом творення є суфіксальний: власне прикметникові суфікси: -н- (анлімний); -ов- (гіговий), -ськ- (геймерський).

Майже четверть словника - дієслова (23,6%), які утворюються суфіксальним, префіксальним, суфіксально-префіксальним та постфіксальним способами. Дієслова з суфіксами -и- (апгрейдити), -ну- (хакнути), -ува-/-юва- (деінсталювати) є основою дієслівної частини словника.

Продуктивними префіксами є ви- (вирубити, вирізати), за- (запиляти), пере- (перепрошити) та запозичені ре- (ребутити, ретвітити).

Префіксально-суфіксальним способом утворюються за допомогою префіксів та суфікса -ува- (підтролювати).

Постфіксальний спосіб також має місце у словотворчому процесі. Похідні дієслова творяться власне постфіксальним (конектитися), суфіксально-постфіксальним (бровзитися), префіксально-постфіксальним (вирубатися), префіксально-суфіксально-постфіксальним (відлогінитися) способами.

Дієприкметники комп’ютерного сленгу представлені немасово, лише пасивними формами. Для творення дієприкметників характерне використання суфіксів -н- (форматований); -ен- (розшарений) і -т- (крякнутий).

Не згадані вище частини мови легко і швидко відтворюються завдяки використанням ресурсів рідної мови, а це означає, що усі похідні деривати матимуть ознаки приналежності саме до української.

Іншими способами створення нових слів і понять є абревіація: ОМГ, МНБМ, ІМНО, СП, ЧС, спс, ЖеЖе, ПиСи, ЧаВо, ХЗ… .

Отже, характеризувати інтернет-сленгізм можна за таким відносним алгоритмом.

1. Лексичне значення.

2. Однозначне чи багатозначне.

3. Належність до однієї з тематичної групи.

4. «Сильна» чи «слабка» доля.

5. Функціональна категорія.

6. Активний чи пасивний лексикон інтернет-сленгу (якщо пасивний, вказати вид).

7. Чи характерне аналізованому слову явище синонімії, антонімії, омонімії.

8. Іншомовна чи власне українська основа.

9. Належність до частини мови. Спосіб творення.

Висновок до розділу 2

Занизька репрезентацiя України в свiтовому культурному просторi виражається й у вiдсутностi лексикографiчних зiбрань ненормативної лексики. Занедбаність української жарґонологiї можна пояснити багатьма причинами. Крім об'єктивного iснування української фiлологiї в умовах тоталітарного режиму, який унеможливив мовну iнакшiсть усного та писемного самовияву (прикметно, що видатним українським жарґонологом став Олекса Горбач, який організовував науковi студiї в нiмецькiй емiґрацiї), треба взяти до уваги, що в українськiй культурi мова сприймається не прагматично, як засiб комунiкацiї, а як нацiональний скарб, надзвичайно цiнний складник нацiонального надбання. Зрозуміло, що з такої точки зору створення мовно-культурних стандартів набирає особливого значення [16].

Тому перспективним напрямом є лексикографія українського сленгу. Потрібно надолужити відставання від європейський національностей. Адже словникарство українського жаргону дуже бідне і не широкодоступне. Потрібно змінювати положення речей. Саме це основна мета нашого «Словника» – привернути увагу та пробудити діяльність лінгвістів у мовознавчому дослідженні.

Тенденція українізації помітна у видозмінених іншомовних словах. Це говорить про здатність української мови не просто позичати, а й «змінювати» під свої мовні стандарти запозичення.

На словотвірному рівні сленгізми послуговуються потенціалом української мови, використовуючи як власні, так і чужорідні афікси.

Третина інтернет-сленгізмів об’єднується і синонімічні гнізда в середньому по три-чотири на ряд. Також присутнє явище антонімії та омонімії.

ВИСНОВКИ

Розглянувши проведене нами невелике дослідження жаргонної лексики, можна зауважити, що проблема вживання інтернет-сленгу є дуже актуальною. Кожен мовець, який володіє доступом до Мережі, має в запасі від кількох десятків таких слів.

Діалект спілкування в Інтернеті розвивається небаченими темпами. Щоб тримати його під контролем, потрібні титанічні зусилля з боку кожного користувача комп’ютером. На сьогоднішній день він набрав великих темпів росту і часто виходить за межі екранів електронних пристроїв, що негативно впливає на літературну мову. Адже якщо жаргон і можна частково виправдати – мовляв, це живий словотворчий процес української мови –, то інтернет-сленг у більшості випадків англійського походження, що не можна вважати позитивним.

Так, від жаргону не відмовитися: він допомагає мобілізуватися, соціалізуватися, швидше виражати свої думки, почуття й оцінки. Але в жодному разі не можна дозволяти жаргону користуватися Вами: потрібно уміти доречно використовувати ці слова та чітко знати межі дозволеного використання їх.

Зменшити активність інтернет-діалекту важко. Та чи потрібно повністю викорінювати? Адже користувачам так само необхідно швидко і просто називати явища чи предмети, назви яких часто складні і незрозумілі. Якщо ці слова і мають право на життя, то лише в межах Інтернету чи за роботою за комп’ютером. Необхідно стежити за тим, що говориш, щоб із часом сленг не перетворився на звичайний засіб спілкування, витіснивши українські відповідники.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Борисова-Лукашапец Е.Г. Лексические заимствования и их нормативная оценка (на материалах молодежного жаргона 60-70 годов). – М., 1992. – С.236.

2. Гальперін І.Р. Про термін «сленг» / / Питання мовознавства. No 6. 1956. С.107-114.

3. Докинз Ричард. Эгоистичный ген. – М.: Мир, 1993. – 157с.

4. Друм Т. Сленг: погляд зсередини. – Дивослово. – 1998. – № 12. – С.59-60.

5. Енциклопедія українознавства. Словникова частина. Том 8. / Головний редактор Володимир Кубійович. — Париж, Нью-Йорк: «Молоде життя»-«НТШ»; 1954—1989, 1993—2000. С.2881.

6. Літературознавчий словникдовідник / [Р.Т. Гром’як, Ю.І. Ковалів та ін.] – К.: ВЦ “Академія”, 1997. – 752 с.

7. Мартос С.А. Молодіжний сленг: міф чи реальність? //Культура слова. – Вип.. 62. – К., 2003. – С. 39-44.

8. Пиркало С. Походження сучасного українського молодіжного сленгу / С. Пиркало // Українська мова та література. - 1998. - № 25. - С. 4 – 5

9. Скворцов Л. «Орфография просторечных и жаргонных слов». Нерешенные вопросы русского правописания- Москва: Наука, 1974. С.151.

10. Ставицька Л. Український жаргон. Словник: Містить близько 4070 слів і понад 700 стійких словосполучень. – К.: Критика, 2005. – С. 496.

11. Українська мова: Енциклопедія / [Редкол.: В.М. Русанівський, О.О. Тараненко та ін.]. – [2е вид., випр. І доп.]. – К.: Видво “Українська енциклопедія” ім. М.П. Бажана, 2004. – С. 824.

12. Устінова О.О. Студентський сленг: соціолінгвістичний аспект. С. 1 – 2

13. Щур Ірина Ігорівна. Українськомовний комп'ютерний сленг: формування і функціонування: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.01 / Київський національний університет ім. Тараса Шевченка. Інститут філології. - К., 2006.

ІНТЕРНЕТ-РЕСУРСИ

14. Лінгвістика. Лінгвокультурологія. Дніпропетровський національний університет імені Олеся Гончара [Електронний ресурс]: С.В.Зайцева. інтернет-сленг в україномовному медіа просторі. – 2011. – Режим доступу: http://lingvodnu.com.ua/arxiv-nomeriv/lingvistika-lingvokulturologiya-2011/internet-sleng-v-ukraїnomovnomu-media-prostori/

15. Незалежний культурологічний часопис «Ї» [Електронний ресурс]: Олена Кондратюк. Молодіжний сленг як мовне явище. – 2005. – Режим доступу: http://www.ji.lviv.ua/n38texts/kondratyuk.htm

16. Українське життя в Севастополі [Електронний ресурс]: Леся Ставицька. Короткий словник української жаргонної лексики. Українська без прикрас. – 2003. – Режим доступу: http://ukrlife.org/main/evshan/j_without.htm

17. Форум украинского сообщества пользователей Linux, BSD, Solaris, и т.д. и т.п. [Електронний ресурс]: Український комп'ютерний та інтернет- сленг. – Режим доступу: http://forum.root.ua/viewtopic.php?f=19&t=60#p1083

ДОДАТКИ

Додаток А

СЛОВНИК ІНТЕРНЕТ-СЛЕНГУ

(представлено найуживаніші комп’ютерні жаргонізми

української молоді станом на 2015 рік)

(468 слів)

Укладаю цей словник із заповітним бажанням – ніколи не використовувати жодного слова з нього. Ця робота допоможе таким «чайникам», як я, не загубитися у світі «донатів», «креків» чи «твінків».

Вдячний учням 9-11 класів нашої школи

за допомогу у наповненні словника.

Словник не пропагує, а лише фіксує інтернет-сленгізми

Або́рт – аварійне завершення програми («ABnORmal Termination»).

Абраказя́блики (транслі́т) – кириличний текст, уведений латиницею.

А́ва (а́вка, авата́рка, а́вчик, юзерпі́к) – головне фото користувача.

А́вік - файл із розширенням «AVІ» (відеофайл для Windows).

Автога́д - система проектування «AutoCad».

А́дмі́н – системний адміністратор, або особа, що має повний доступ до адміністрування певної системи, сайту або сервісу.

Айболі́т – антивірусна програма.

Айді́ (айді́шник) –ідентифікаційний код користувача.

Айпі́ (айпі́шник) - IP-адреса.

А́к – акаунт користувача.

А́льпи – назва операційної системи «Linux ALT».

А́льфа – альфа-версія комп'ютерної програми, «сира» програма.

Андрю́ша (Відро́, Зеле́не відро́) – операційна система «Android».

Анлі́м – доступ до Інтернету з необмеженим трафіком.

Апгре́йд – удосконалення параметрів персонального комп'ютера шляхом заміни застарілих комплектуючих на новіші.

Апде́йт (абде́йт) – оновлювлення чи удосконалення чогось.

Апло́ад – закачування файлів на сервер.

Апара́т – комп'ютер.

А́рт – малюнок, намальований у спеціальному додатку для коментування у соцмережі «ВКонтакте».

Архіва́тор – програма для стискування файлів. («WinRAR»)

А́ск (а́ска) – інтернет-сервіс «Аск.ру»

А́ся (А́ська) – інтернет-пейджер; ICQ

Атта́ч – файл, прикріплений до електронного листа.

Ау́тглюк – (англ. MS Outlook) вбудований поштовий клієнт операційної системи «Windows».

Ачі́вка – досягнення у грі.

Ба́г (блоха́) – збій в програмі, викликаний її "сирістю", недоробкою.

Ба́к (ЧС) – чорний список користувачів, які не можуть надсилати вам повідомлення.

Балабо́лка – відома комп’ютерна програма для безкоштовного відеозвязку «Skype».

Ба́н (ба́ня) – заборона на будь-які дії користувача.

Ба́нити – подавати скаргу на користувача, блокувати його.

Батла́ – гра «Battlefield».

Ба́цила – комп'ютерний вірус.

Ба́шта (ба́шня, ба́нка) – системний блок.

Бая́н (мурзи́лка) – застарілий жарт, щось не варте уваги.

Безголо́вий – комп'ютер без монітора.

Бека́пити – робити резервні копії.

Бі́лочка – мобільний браузер «UC Browser».

Бі́пер – вбудований динамік комп’ютера.

Би́те посила́ння – посилання на неіснуючу адресу в Інтернеті.

Блоха́ –див. баг.

Блюту́з – див. синій зуб.

Бля́мба – див. собака.

Болва́нка – порожній компак-диск (або DVD) з функцією однократного або багатократного запису.

Бо́т – автоматична програма, яка виконує дії на комп’ютері без участі користувача.

Броди́лка – браузер (програма-оглядач інтернету); комп'ютерна гра жанру квест/шутер від першої особи.

Брут-фо́рс – метод зламування паролю шляхом підбору усіх можливих варіантів.

Бутербро́дна війна́ – див. холівар.

Вай-ва́й – Wi-Fi.

Ва́йни – короткі 6-секундні смішні відео, поширені у соцмережі «Vine».

Ва́рез – нелегально поширюване програмне забезпечення і ліцензійні ключі до нього (від англійського "warez").

Вби́ти – видалити інформацію з комп'ютера або з будь-якого носія інформації.

Верста́к – комп'ютер.

Верту́шка – дисковод.

Вага́ – розмір файлу, теки, фільму, гри або будь-якої іншої інформації в комп'ютері («файл важить 13 метрів»).

Ве́бка – веб-камера.

Взя́ти ако́рд - перезавантажити комп'ютер за допомогою трьох клавіш (Ctrl-Alt-Del).

Відро́ – див. Андрюша; системний блок.

Відю́ха (відя́ха, відя́ра, відо́с) – відеока́рта; відеофа́йл.

Ві́кі (ві́ка) – електронна енциклопедія «Вікіпедія», найпопулярніша у світі.

Вікно́ – вкладка в браузері.

Вірусня́́к (віруся́ка, ві́рь) – комп’ютерний вірус.

Вінда́ – операційна система «Windows» фірми «Microsoft Corporation».

Ві́нт (ві́ник) – вінчестер (жорсткий диск комп'ютера, HDD). Див. також хард.

Ві́шалка – див. мама.

Ви́пиляти – прибрати, знищити.

ВК – російська соціальна мережа «ВКонтакте».

Вуха – навушники.

Ву́шко – див. собака.

Га́мань – гроші в іграх.

Геймпа́д – миша та клавіатура.

Ге́ймер (шпі́ль)– гравець у комп'ютерні ігри.

Геймо́вер - кінець гри.

Гі́г (гекта́р) - гігабайт.

Гі́к – божевільний, зациклений на чомусь; дивак.

Гі́фка (гі́фчик) – файли формату GIF; рухомі зображення, анімації.

Глю́к – непередбачена помилка в програмі або некоректна робота обладнання.

Гно́м - назва операційної системи «Linux GNOME».

Го́ – запрошення грати у гру.

Го́рщик – див. мусорка.

Гра́фа – комп’ютерна графіка.

Гро́б – корпус комп’ютера-сервера.

Гугле́ – найбільша у світі пошукова система «Google».

Гу́глити – шукати інформацію в Інтернеті за допомогою пошукової системи «Google».

Гу́ру – вчитель, шанована людина, досвідчений майстер, крутий програміст.

Движо́к – ядро, "двигун" програми.

Дева́йс – будь-який пристрій (конструктивно закінчена технічна система), що має певне функціональне призначення.

Деінсталюва́ти – див. зносити.

Де́мка (демо-ве́рсія) – неповна (ознайомлювальна) версія комп'ютерної програми або комп'ютерної гри.

Дефо́лт — (англ. default) значення задане за замовчуванням.

Джіпе́г – графічний файл формату JPG, JPEG.

Дізла́йк – оцінка «мені не подобається». Протил. – лайк.

Ді́рка – вразливість у програмному забезпеченні чи системному захисті.

Діскре́тка – дискретна відеокарта.

Дно́ (днище́) – невдаха.

До́к – документ.

Дона́т – внесення грошей на ігровий рахунок.

До́тка – гра «Dota».

Дро́ва – драйвери (програми, що дозволяють пристроям працювати з даною операційною системою).

Ду́ля – комбінація трьох клавіш CTRL+ALT+DEL.

Ду́мати – грати в комп'ютерну гру DOOM.

Ду́мер – той, що грає в комп'ютерну гру DOOM.

Експі́шка (ікспі́шка) – операційна система «Windows XP».

Е́кшн – жанр ігор (3D action).

Еніке́й – будь-яка клавіша.

Ену́рез – програма для відновлення знищених файлів.

Есде́шка – карта пам'яті формату SD.

Єго́р (е́рор) – помилка

Єме́ля – див. мило.

Жмі́ль – поштовий сервіс «GMail» від «Google».

ЖеЖе́ – інтернет-сервіс «Живий Журнал».

Жа́ба (фотожа́ба) – жарт, який має на меті різке висміювання.

Жу́к – людина, яка щось приховує або чогось не дає.

Зави́с – так говорять, коли комп'ютер не реагує ні на які команди і не залишається нічого іншого, окрім його перезапуску натисненням кнопки Reset.

Завито́к – див. собака.

Задро́т – людина, яка увесь час проводить за комп’ютером, планшетом чи телефоном, зациклений на них.

Залі́зний чолові́чок – антивірус «ESET».

Залі́зо – системні компоненти (деталі) комп'ютера.

Залізя́чник – людина, що добре знається на комп'ютерних компонентах (деталях).

Зали́ти – скопіювати файл на сервер.

Заскрі́нити – зберегти зображення екрана.

Звукову́ха – аудіокарта.

Здиха́ти – переставати працювати, ламатися; розряджатися.

Зеле́не відро́ – див. Андрюша.

Зіпува́ти – стискати файли з допомогою архіватора в формат zip.

Зо́нтик – іронічна назва антивірусної програми «Avira».

Зно́сити (деінсталюва́ти) – видаляти.

ІЕ (іша́к) – браузер «Internet Explorer».

Ікспі́шка – див. експішка.

ІМХО́ – абревіатура, яка означає «на мою скромну думку».

І́нді – непрофесійна гра.

Іне́т – див. нет.

Кавало́к – файл.

Казуа́л – ігри, призначені для казуальної аудиторої.

Ка́мінь – процесор (центральний процесор персонального комп'ютера, CPU).

Ка́мпус - комп'ютер.

Ка́мп (ко́мп) – комп’ютер.

Ка́рлсон – див. кулер.

Ка́пча – картинка із зображеними символами, призначена для розпізнавання людей.

Ка́спер – антивірусна програма створена в Лабораторії Касперського.

Кача́ти – завантажувати інформацію з Інтернету.

Ква́ка – комп'ютерна гра «Quake».

Ква́кати – грати в комп'ютерну гру «Quake».

Ке́ди – назва операційної системи «Linux KDE».

Кейге́н – генератор випадкових комп’ютерних ключів.

Ке́мпер – снайпер.

Кі́к –метод викидання користувача із каналу, чату, форуму.

Кіло́ – кілобайт.

Кише́ня – пристрій для підключення жорсткого диску.

Кла́ва – клавіатура.

Клі́кати – натискувати клавішу комп'ютерної миші або активувати гіперпосилання (переходити по ньому).

Ко́дер – програміст.

Кома́ндер (кома́ндор) – назва програми «Total Commander»

Ко́мент – коментар.

Конте́нт – текстове наповнення сайту.

Коне́кт – підключення до Інтернету.

Коне́ктитися – підключатися (до Інтернету, до ігрового сервера і тому подібне).

Контра́ – комп'ютерна гра Counter-Strike; комбінація з трьох пальців - Ctrl+Alt+Delete - виклик диспетчера завдань, у старих системах - перезавантаження комп'ютера.

Ко́нфіг (конфа́) – конференція; конфігурація (налаштування).

Копі-па́ст – метод написання тексту, який зводиться до того, що готова інформація копіюється і вставляється.

Копіра́йт – запис про те, кому належать авторські права.

Ко́рінь – коренева директорія (перша тека в дереві тек).

Кре́к (кря́к) – зломщик програми, що дозволяє використовувати її безкоштовно; зламаний хакерами комп'ютерний ключ.

Кри́са – зневажлива назва комп'ютерної миші; хитрий гравець.

Крякозя́бла – незрозумілий символ, літера.

Кря́кнути – клацнути кнопкою миші.

Ку́ – привітання.

Ку́кі – фрагмент службової інформації, яку розмістив веб-сервер на комп’ютері користувача.

Ку́лер (Ка́рлсон) – вентилятор, що охолоджує процесор комп'ютера і інші важливі мікросхеми (наприклад, на відеокарті).

Ла́г – повільна, загальмована робота Інтернету чи комп’ютера.

Ла́ється – комп'ютер видає повідомлення про помилку.

Ла́зар (ла́зерник) – лазерний принтер.

Ла́йк (ло́йс) – оцінка чогось у соціальних мережах, «мені подобається це». Протил. – дізлайк.

Ла́йкати – ставити позитивну оцінку, «палець вгору».

Ла́мер (ла́мо)– невмілий користувач ПК із завищеною самооцінкою (не плутати з чайником).

Летспле́й – відеофайл.

Ліцу́ха – ліцензія.

Літа́лка – комп'ютерна гра жанру авіасимуляторів.

Лі́нк – гіперпосилання.

Ліса́ (Мазі́ла, фо́кс)– браузер «Mozilla FireFox».

Лі́чер – учасник файлообмінника, який лише скачує, а натомість нічого не віддає.

Лі́чка – особисті повідомлення користувача.

Ло́гін – ідентифікатор (ім'я), використовуваний для входу в систему.

Логі́нитися – див. ре́гатися.

Лока́лка – локальна мережа.

Ло́л (ололо́, ололо́шка, трололо́) – вигук, використовується для вираження іронії.

Ло́шер – недосвідчений користувач.

Ма́впа – див. собака.

Мазі́ла – див. ліса.

Мазда́й (мастда́й) – хай помре! (від англ. must die!); операйціна система «Windows» узагалі або зокрема її версія «Windows 95».

Ма́к – комп'ютер Макінтош, виробництва фірми «Apple».

Мак-о́сь – операційна система «Mac OS», на якій працюють комп’ютери фірми «Apple»

Ма́ма (ма́мка, матери́нка, ві́шалка) – материнська плата.

Мануа́л – інструкція з використання.

Ма́триця – порожній компак-диск (або DVD) з функцією однократного або багатократного запису.

Маши́на – комп'ютер.

Ме́м – одиниця культурної інформації.

Мере́жа – Інтернет.

Меса́га – повідомлення, лист.

Металобру́хт (металоло́м) – апаратне забезпечення комп’ютера.

Ме́тр – мегабайт.

Ми́ло (Єме́ля) – електронна пошта; e-mail.

Мі́зки – див. оперативка.

Міле́ніум (ліно́леум) – назва операційної системи «Windows 2000 Milenium».

Мишкодро́м – килимок для комп’ютерної миші.

Мо́дер – людина, що відповідає за дотримання встановлених норм поводження на інтернет-ресурсах, частіше форумах.

Молокосо́с – слабкий або застарілий за характеристиками ПК.

Мо́нстр – висококваліфікований спеціаліст.

Мо́ня (мо́нік) – монітор комп'ютера.

МНБМ – абревіатура, яка означає «москаль не правий, бо москаль».

Мопе́д – модем.

Му́сор (сміття́) – застарілі, непотрібні файли.

Му́сорка (го́рщик) – корзина (тека в Windows, куди поміщаються файли і теки перед їх остаточним видаленням).

Мурзи́лка – див. баян.

Нагіба́тор – той, що добре грає; умілий гравець.

Наріза́ти – робити копії ком пакт-дисків.

Некропо́ст – пост в темі на форумі, який уже давно забутий, нецікавий, «офтоп».

Не́т (іне́т, тирне́т) – Інтернет.

Ні́к – псевдонім, прізвисько.

Но́ут – ноутбук.

Ну́б – новачок.

Ню́ра (не́йро) – програма для запису дисків «Nero Burning ROM».

Оверпо́стинг – декілька повідомлень від одного користувача за короткий проміжок часу.

Ололо́ (ололо́шка) – див. лол.

ОМГ (OMG) (від Oh My God) — "О, Господи!", вираз крайнього здивування.

Операти́вка (мі́зки, операти́ва, ОЗУ́шка) – оперативна пам'ять комп'ютера (ОЗУ, RAM).

О́слик – браузер Internet Explorer.

О́сь (операційка) – операційна система.

Отка́т – повернення до вихідного стану системи.

О́фіс (сюди ж: во́рд (Word), ексе́ль (іксель) (Exel), паверпо́́інт (PowerPoint), па́блішер (Publisher) і т.д) – пакет прикладних пограм для комп'ютера Microsoft Office.

Офса́йт – офіційний сайт.

Офто́п (офто́пик) – «не в тему».

Паву́к – антивірус «ДокторWEB»; картярський додаток-пас’янс.

Па́га – сторінка на сайті в Інтернеті.

Па́лка – джойстик; платіжна система «PayPal».

Пальцеві́д – див. тачпад.

Па́па – штекер типу USB.

Па́рсити –розбивати код сторінки на окремі частини.

Пасво́рд – пароль (від англ. Password).

Па́тч – програма, яка змінює одну її версію для отримання іншої (наприклад, з метою виправлення попередніх помилок, додавання нових функцій)

Пе́кар – той, хто користується комп’ютером.

Пе́нь (пе́нтюх) – процесор Pentium виробництва фірми «Intel».

Пі́кчі – картинка, зображення.

Пі́н – пароль.

Пінгві́ни – користувачі «Linux».

Пі́ни – системи під керуваннями «Unix».

Піра́т – той, хто порушує авторське право, незаконно розміщуючи якусь неліцензійну інформацію.

Піра́тка – піратська версія чого-небудь (програми, фільму, пісні).

Піра́тський са́йт – сайт, на якому зібрано інформацію, яку використовують без дозволу автора.

ПиСи (ПеСе) – український варіант P.S. (post scriptum) – «після сказанного».

Пла́нка – модуль оперативної пам'яті.

По́зер – людина, яка вважає, що надежить до певної субкультури, хоча насправді це не так.

По́ст – повідомлення у соцмережах, форумах чи блогах.

По́стити – створювати пости.

Пошукови́к – див. шукалка.

Прев’ю́ха (прев’ю́шка) – зменшене в кілька різів зображення для комфортного попереднього перегляду; попередня версія програми. Пішло з англ. preview –попередній перегляд.

При́пис – підпис.

Про́га – програма; програмування.

Програма́зм (програмі́зм) – ненормальне захоплення програмуванням.

Програ́мер – програміст.

Про́ксі (про́кся) – проксі-сервер.

Про́пертя – опція.

Про́фі – майстер у чомусь; хороший гравець.

Про́філь – сторінка користувача на сайті.

Про́ц – процесор.

Прошива́ти – встановлювати нову прошивку (перепрошивати).

Проши́вка – програмний код, записаний в енергонезалежній пам'яті пристрою.

Ра́влик – див. собака.

Ра́к – той, що не вміє грати; гравець-противник, який стріляє зі спини; змінний накопичувач інформації, з англ. rack.

Ра́ма – російська пошукова система «Рамблер».

Реаніма́тор – фахівець або набір спеціальних програм, здатний "реанімувати" комп'ютер (тобто здатний відновити комп'ютер і дані на нім після серйозної поломки або збою).

Ребу́т – перезавантаження системи.

Ре́гатися (логінитися) – реєструватися.

Реа́л –життя поза Інтернетом.

Резе́т – збій системи; ха́рд резе́т – повний збій до заводських налаштувань.

Релі́з – випуск закінченої програми для продажу користувачам.

Реме́йк – переробка чогось (пісні, відеогри і т.д.); нова версія.

Ре́ндер – процес перетворення даних у формат (наприклад, векторного опису зображення типу тривимірної моделі), який підходить для виведення (наприклад, у вигляді двовимірного зображення).

Репо́стити – поділитися записом у соціальній мережі, від англ. repost – повторно вивісити.

Реп'яхи́ – файли cookies.

Рера́йт – переписування чужого тексту своїми словами.

Різа́к - CD-ROM із функцією запису CD і DVD дисків.

Рі́зати – записувати інформацію на оптичні диски.

Розгі́н – підвищення швидкості роботи компонентів комп’ютера.

Розша́рювати – поширювати якийсь пост чи файл; відкривати для колективного доступу, від англ. share – ділитися.

Руби́тися (руба́тися) – грати в ігри.

Ру́лез – вираження схвалення (від англ. to Rule - правити, рулювати).

Са́бж – див. топік.

Сала́зка – пристрій для швидкої заміни вінчестера без відкривання кришки.

Семі́рка - назва операційної системи «Windows 7».

Серва́к (серва́нт) – сервер.

Се́рфінг – швидке гортання Інтернет-сторінок.

Се́рце – див. проц.

Сєтєву́ха – мережева карта.

Сі́дер – користувач на файлообмінному сайті, готовий до «роздачі» файлів через Інтернет.

Сідю́к – CD-ROM.

Сі́тка – локальна мережа.

Си́ній зу́б (блюту́з) – інтерфейс Bluetooth.

Си́ній екра́н сме́рті (си́ній екра́н, е́кран сме́рті) – текст повідомлення про критичну помилку Windows (виводиться на екран монітора у вигляді білих букв на синьому фоні).

Сисадмі́н – системний адміністратор.

Сисо́п – системний оператор.

Скі́н (шку́ра) – оболонка програми, яка може змінювати свій зовнішній вигляд.

Скрі́мер – відео з неочікуваним закінченням, створене, щоб налякати.

Скрі́н (скріншо́т) – зображення екрана чи його частини.

Сла́ка (шла́ка) – дистрибутив GNU/Linux Slackware.

Сма́йл (сма́йлик) – комбінація розділових знаків, яка передає якусь емоцію.

Сміття́ – див. мусор.

Соба́ка (бля́мба, соба́чка, ву́шко, ма́впа (з польск.), ра́влик, завито́к) – знак «@».

Со́фт – програмне забезпечення комп'ютера

СП – сімейний статус. Прийшло з російського «ВКонтакте» «семейное положение».

Спа́м – масова розсилка кореспонденції рекламного чи іншого характеру людям, які не висловили бажання її одержувати.

Спа́мер – людина, яка розсилає спам.

Спс (ся́бки) – скорочене «спасибі».

Стріля́лка – жанр комп’ютерних ігор.

Стру́йник – струменевий принтер.

Таблє́тка – зломщик програми, що дозволяє використовувати її безкоштовно; планшет.

Та́зік (та́чка) – персональний комп'ютер.

Та́пати – натискати пальцем на сенсорний екран пристрою.

Тачпа́д (пальцеві́д) – віртуальна миша в ноутбуках.

Тві́нк – другий, третій і т.д. обліковий запис на форумі, створений у випадку блокування основного.

Тві́т – пост у соцмережі «Twitter»

Телеві́зор – монітор.

Терміна́л – програма для виконання команд.

Тирне́т – див. нет.

Тімші́т – гравець із твоєї команди.

То́пік (са́бж) – тема.

Топта́ти бато́ни – працювати на клавіатурі (з англ. button – кнопки).

То́рент – файл для програм обміну неліцензованими ресурсами BitTorrent.

Тормоза́ – дуже повільна робота комп'ютерних програм або самого комп'ютера.

Тра́бл (тра́бла) – помилка, проблема.

Трава́ – скорочена назва браузерної гри «Travian».

Транслі́т – див. абраказяблики.

Тре́ш – щось дивне, незрозуміле; «корзина», в якій зберігаються усі видалені колись файли.

Трололо́ – див. лол.

Тро́ль – той, що жартує над іншими, негативно чи позитивно висміює; інтернет-провокатор.

Троя́нський кі́нь – комп'ютерний вірус.

Ту́лза (ту́лз) – засіб для роботи з чимось; додаткова програма.

Удальо́нка – віддалений доступ до ПК.

Утилі́та – потрібна програма.

Файло́ – файл.

Фа́н – прихильник чогось.

Фе́йк – неправдива інформація; підробна, фальшива сторінка когось; щось неправдиве.

Фі́кс – помилка.

Фі́ксити - виправляти помилки.

Фі́лд – військова база в іграх.

Фі́ча – додаткова корисна функція.

Фле́йм – беззмістовні повідомлення чи безглузді сперечання.

Фле́ха (фле́шка) – переносний пристрій для збереження інформації.

Фле́ш – додаток для відображення JavaScript.

Фло́пка – дискета.

Флуди́ти – писати велику кількість однакових повідомлень.

Фо́кс – див. Ліса.

Фо́нт – шрифт.

Форварди́ти – пересилати лист із однієї електронної адреси на іншу.

Фо́рточка – зневажлива назва операційної системи «Windows» фірми «Microsoft Corporation».

Форумча́нин – частий гість форуму.

Фрі́к – божевільний.

Фріла́нс – віддалена робота (найчастіше в Інтернеті) із самостійним знаходженням замовлень.

Фриве́р – безкоштовний програмний продукт.

Ха́кер – висококваліфікований ІТ-спеціаліст, людина, яка знається на тонкощах роботи комп’ютера.

Ха́кнути – зламати програму чи комп’ютер.

Ха́ксор – див. чітер.

Халва́, халфа́ – «гра Half-life».

Ха́рд – жорсткий диск комп’ютера.

Хеште́г – слово чи фраза у соцмережі «Twitter» зі знаком «#» попереду.

ХЗ – абревіатура, яка означає «я не знаю».

Хлі́б – комп’ютер.

Хло́п – недосвідчений користувач.

Холіва́р – священні війни, з приводу того, який об’єкт обговорення кращий.

Хом'я́к – головна (домашня) сторінка сайту.

Хро́м – браузер «Google Chrome».

ЧаВо́ – питання, що часто ставляться, FAQ.

Ча́йник – користувач-початківець комп'ютером.

Ча́т – спілкування користувачів у режимі реального часу.

Ча́титися – вести листування.

Черв'я́к – вид вірусів, які здатні дуже швидко поширюватися.

Чі́тер (ха́ксор) – людина, яка нечесно грає, махлює.

Шарова́ри – умовно-безкоштовна програма для ПК.

Ша́пка – перший запис обговорення (теми).

Школо́та – малолітні користувачі.

Шку́ра – див. скін.

Шла́к – щось непотрібне, те саме, що сміття.

Шла́ка – див. слака.

Шле́йф – багатожильний плаский кабель (наприклад, "шлейф IDE" для з'єднання вінчестера з IDE-портом на материнській платі).

Шнуро́к – дріт, сполучний кабель.

Шпі́лити –грати в комп’ютерні ігри.

Шпі́ль – див. геймер.

Шука́лка (пошуковик) - пошукова система.

Шу́тер – вид гри.

Юезбі – стандарт USB.

Ю́зати – користуватися ПК.

Ю́зер – користувач комп'ютера, від англ. user.

Юзерпі́к – див. ава.

Юниксо́їд – користувач операційної системи UNIX.

Юту́б (тю́бик, юту́бчик) – соціальна мережа «YouTube».

Я́блучник – користувач комп'ютерів Епл Макінтош.

Яху́ – пошукова система «Yahoo»

Я́ша (ти́ндекс) – російська пошукова система «Яндекс».

Я́щик – системний блок.

Від філолога - філолoгам!

Мені необхідно знайти

Про мене

суботу, 14 листопада 2015 р.