Таксономія Блюма

Ми працю любимо, що в творчість перейшла…

М.Рильський

Оскільки, за відомим висловом, «світ, де житимуть наші діти, змінюється в чотири рази швидше, ніж наші школи», питання осучаснення навчального процесу є одним із найактуальніших на сьогодні. Очевидно, що традиційне навчання не може задовольнити вимоги часу.

Серед причин, які не влаштовують учителів, учнів та їхніх батьків у традиційному навчанні, можна виокремити такі:

·        орієнтування в навчанні на знання, а не на методи та способи їх одержання й застосування;

·        відірваність знань, що надаються учням у школі, від реального життя;

·        невміння учнів аналізувати явища та процеси, що відбуваються, узагальнювати й оцінювати результати як своєї діяльності, так і діяльності інших;

·        відсутність внутрішньої мотивації  та нецікавість навчання у школі;

·        перевантаженість навчальних програм, що спричиняє обмеженість розвитку розумової діяльності дітей.

Найголовніший недолік традиційного навчання полягає у його зорієнтованості на знання. Проте в сучасному інформаційному світі, коли знання оновлюються надзвичайно швидко, учень об’єктивно не в змозі все запам’ятати,  прочитати, усе знати, тобто опрацьовувати величезний потік інформації.

Щоб підготувати молоду людину до успішного життя в сучасному світі, варто насамперед розвивати її мислення, що дозволить самостійно вчитися протягом усього життя та критично оцінювати явища, процеси, факти, з якими вона зустрічається в інформаційному суспільстві.

Існує кілька систем, які допомагають учителям визначити навчальні цілі та організувати навчання відповідно до вимог сучасності. Найвідоміша з них  – піраміда Б.Блума.

У 1956 році відомий американський спеціаліст у галузі технології навчання Бенджамін Блум запропонував у вигляді піраміди таксономію освітніх цілей. 

         Таксономія Б.Блума – це ієрархічно взаємопов’язана система освітніх цілей. Кожен її рівень спрямований на формування певних навичок мислення (від простого до складного). В основі піраміди Б.Блума – знання – розуміння – використання. Три вищих рівні (аналіз – синтез – оцінювання) забезпечують розвиток навичок мислення високого рівня.

Через свою простоту й зрозумілість система Б.Блума широко використовується вчителями всього світу в повсякденній практиці.

У наведеній нижче таблиці поданий перелік видів діяльності вчителя та учнів відповідно до рівнів піраміди. Готуючи завдання до уроку, педагог має орієнтуватися на дієслова, які характеризують навчальну діяльність учнів у відповідності до певного рівня мислення.

Навички мислення	Зміст	Діяльність учителя	Навчальна діяльність учнів
Знання	Переказування та розпізна- вання інфор- мації	Розказує, показує, керує, указує	Слухають, запам’ятовують, засвоюють, вивчають напам'ять, упізнають, згадують, називають, цитують, розпізнають (щось уже знайоме раніше), реєструють, відносять до певної категорії
Розумін- ня	Розуміння наданої ін- формації; переказування власними словами	Звіряє з правильним варіантом (правилом), спів ставляє, демонструє	Обговорюють, розпізнають, переказують, пояснюють, роблять повідомлення, демонструють приклади
Викорис- тання	Використання концепцій, ідей у нових ситуаціях	Спостерігає, звертає увагу, сприяє, допомагає, критикує	Використовують, уживають, розраховують, демонструють, інсценують, розглядають, перевіряють, ілюструють, наводять приклади, тлумачать, визначають співвідношення, складають перелік, описують у загальних рисах
Аналіз	Розбиття інформаційних даних на зв’язані між собою частини	Супроводжує, наставляє, допомагає робити спроби, допомагає із джерелами інформації	Аналізують, упорядковують, систематизують, порівнюють, установлюють зв’язки (між словами, частинами цілого), протиставляють, розрізняють, диференціюють, виділяють частини, виводять (висновки, наслідки тощо), упорядковують, визначають співвідношення, виокремлюють
Синтез	Об'єднання інформаційних даних для створення но- вого цілого	Розширює, оцінює, відображає, впливає	Приводять у систему, компонують, з’єднують, створюють, проектують, розробляють, придумують, конструюють, створюють принципи чи правила, об’єднують у одне ціле, укрупнюють, надають завершеного вигляду, трансформують, модифікують, підправляють, систематизують, приводять до робочого стану, перебудовують, перерозподіляють, переробляють, споруджують,  використовують замість чогось, формулюють гіпотези
Оціню- вання	Визначення цінності на основі критеріїв	Пояснює, уносить ясність, допускає, визнає, узгоджує, приводить до згоди	Оцінюють, розцінюють, аргументують, наводять докази, визначають (величину, цінність, користь, шкоду), віддають перевагу; роблять вибір, приводять у відповідність (вимогам, стандартам, критеріям), роблять висновки, переконують, приймають рішення, відстоюють, виправдовують (заходи, вчинки тощо), судять, приписують (клас, ранг), стають арбітрами, передбачають,  прогнозують, розподіляють місця, надають рекомендації, підкріпляють доказами, свідчать на користь (чогось або когось)

Ефективність роботи забезпечується дотриманням низки психолого-педагогічних умов, серед яких основними є:

·        вмотивування творчої навчальної діяльності;

·        розвиток пізнавальної потреби та бажання творчої самореалізації;

·        забезпечення високого рівня знань із предмета;

·        удосконалення вмінь і навичок творчо вчитися у відповідній діяльності на основі розвитку творчих здібностей;

·        розвиток новоутворених якостей характеру учнів: цілеспрямованості,наполегливості, зосередженості, самостійності, сили волі, самоконтролю, обдуманості, критичності;

·        використання демократичного стилю спілкування, педагогіки співробітництва;

·        повсякчасне створення ситуації успіху;

·        урахування особливостей вікового розвитку особистості в період навчання в 9 – 11-х класах та літературного розвитку старшокласників;

·        цілеспрямоване впровадження системи способів організації творчої начально-пізнавальної діяльності;

·        реалізація основних концептуальних положень особистісно зорієнтованого навчання, дидактичних принципів наступності, системності;

·        урахування протиріч, притаманних навчально-виховному процесу;

·        оптимальне використання цілісної методичної системи;

·        забезпечення високого рівня творчої активності, творчого потенціалу педагогічного колективу.

Отже, сучасний рівень розвитку творчої навчальної діяльності учнів у процесі вивчення української мови та літератури потребує нових методичних розробок щодо ефективних способів організації творчого навчання старшокласників із метою впровадження їх у практику загальноосвітніх навчальних закладів, оскільки це складно втілити на ґрунті старої системи навчання.

Мета моєї роботи шляхом дослідження інтелектуальних і творчих особистісних якостей школярів домогтися диференціації, впливу на розвиток кожної дитини з урахуванням її інтересів , мотивів, системи цінностей; стимулювати розвиток здібностей кожної особистості.

Для досягнення зазначеної мети проводжу нестандартні уроки української літератури:

·        диспути;

·        дослідження;

·        спогади;

·        семінари;

·        уроки з використання ігрових моментів;

·        інтегровані.

Такі заняття значною мірою сприяють активізації пізнавальних можливостей учнів, збагачують їх новими знаннями, прилучають до невичерпного джерела народної творчості, кращих творів української світової класики

Особливу увагу приділяю міжпредметним зв’язкам, особливо з музикою, образотворчим мистецтвом, історією, світовою літературою. Так, при вивченні усної народної творчості часто використовую записи народних пісень, дум, балад, бо урок літератури повинен викликати колективне художнє переживання та обмін естетичними емоціями, давати імпульс внутрішній роботі думки учнів, готувати до діалогу з письменником. Щоб досягнути цієї мети, треба дотримуватися таких правил:

·        систематично розв’язувати на уроці та в позаурочний час різноманітні творчі завдання;

·        ураховувати вікові особливості дітей;

·        залучати до роботи на уроці всіх учнів;

·        відштовхуватися в постановці творчих проблем від тексту;

·        використовувати різні засоби, підходи до учня;

·        застосовувати проблемний підхід до вивчення творів.

Найважливішим засобом розвитку особистості, її життєвої компетентності, на мій погляд, є діяльність: навчити й виховати можна лише в дії. Урок літератури є співтворчістю вчителя та учня, діяльність яких ґрунтується на взаємодії та діалозі, що забезпечує найбільшу сприйнятливість і відкритість до впливу один на одного, Тому, вважаю, справжня суть роботи з розвитку творчої особистості учня полягає в організації життя дитини, де однією з важливих функцій є стимулювання позитивної мотивації кожного учня в процесі організації різних видів діяльності.

Методи та способи стимулювання творчої активності:

·        створення сприятливої атмосфери спілкування (безоцінкові судження);

·        збагачення педагогічного середовища новими враженнями та судженнями;

·        забезпечення привабливого творчого характеру діяльності;

·        чітке визначення мети й кінцевих результатів роботи, способів її оцінювання;

·        спонукання до генерування оригінальних ідей;

·        залучення учнів у процес планування мети й поточних завдань уроку;

·        повага, довіра, визнання й подяка за досягнуті результати;

·        надання права самостійно приймати рішення;

·        практична спрямованість навчання;

·        моделювання життєвих ситуацій, використання рольових ігор, спільне роз’яснення проблем тощо.

Модель діяльності можна визначити гаслом: «Творчість. Лідерство. Компетентність. Успіх».

Роботу з розвитку творчих здібностей учнів проводжу й у позакласних заходах. Важливим у цій діяльності є:

·        створення атмосфери, що сприяє зацікавленості кожного в роботі класу;

·        стимулювання учнів до розмірковування, використання різних способів виконання завдань без страху помилитися, дати неправильну відповідь;

·        використання в процесі роботи дидактичного матеріалу, що дозволяє учневі обирати найбільш прийнятні для нього вид і форму навчального матеріалу;

·        оцінювання діяльності учня не тільки за кінцевим результатом, але й за процесом його досягнень;

·        заохочення намагання школяра знаходити власні способи виконання завдань, аналізувати способи роботи інших у процесі уроку;

·        створення таких педагогічних ситуацій спілкування на уроці, які дозволяють кожному учневі проявляти ініціативу;

·        створення атмосфери, що сприятиме самовираженню.

У кожній дитині природою закладений творчий потенціал. Головне, щоб вона не втратила віри у свої сили, завжди відчувала підтримку й була впевнена, що в неї все вийде. Виявити здібності, розвинути їх якомога повніше – таке завдання повинен ставити перед собою кожен педагог.

Нема лихішої роботи,ніж учительська,

Нема виснажливішої роботи,

Де нерви паляться, мов хмиз сухий,

Де серце рветься в клекоті і в чаді

Але нема щасливішої долі,

Коли Люди на з рук твоїх, Людино,

Іде у світ, на краплю світ людніє.

                                         (І.Драч)