ІІ науково-практична конференція НТУ «Соняшник» (травень 2014р.)

ІІ науково-практична конференція НТУ

                                «Соняшник»

травень 2014р.

Усі заходи, які відбувалися в нашій  школі у цьому навчальному році, присвячувалися знаменній даті – двохсотріччю із дня народження Т.Г.Шевченка.  Сьогоднішнє зібрання – теж не виняток. Вдруге  проводимо  науково-практичну конференцію – своєрідний річний звіт роботи секцій нашого шкільного НТУ «Соняшник». Мені дуже приємно, що  цього року ми вийшли за межі нашого шкільного НТУ.  Анатолій Шестаков брав участь у роботі секції філології обласного відділення МАН і виступав із роботою, яку ви мали можливість чути на минулорічній конференції ,– «Стилістично-маркована лексика». Він нагороджений дипломом ІІІ ступеня. Тому я закликаю і учнів, і керівників секцій виходити зі своїми роботами за межі школи. Презентувати себе на вищому рівні.

 Над чим працювали цього навчального року наші науковці? Думаю, матеріал дійсно цікавий та заслуговує на увагу.

. Думаю, абсолютно природно буде розпочати із презентації тем про Великого Українця, Титана, Пророка, у творах якого ми можемо знайти відповіді на всі питання, - про Тараса Григоровича Шевченка.

Цьогорічна 28 Всеукраїнська олімпіада з української мови та літератури, де гідно представляв нашу область Анатолій Шестаков, відбулася в Шевченковому краю, в Черкасах. Серед учнів Черкащини було оголошено конкурс на кращу емблему олімпіади.

Слова:

Свою Україну любіть.

Любіть її… Во врем`я люте

За неї Господа моліть, -

мають стати девізом кожного свідомого українця.

А церемонія нагородження відбулася у Шевченківському національному  заповіднику в Каневі на Чернечій горі, де знайшов вічний спочинок Геній українського народу.

Слово нашому юному дарованню – Шестакову Анатолію, для якого цей навчальний рік став особливо урожайним. Крім перемоги у МАН та ІV етапі предметної олімпіади, Толя став переможцем Конкурсу знавців української мови імені Петра Яцика, за що був нагороджений премією у розмірі 2 тисяч гривень, та Міжнародного конкурсу учнівської та студентської молоді

 імені Т.Шевченка.

Він презентує роботу, тема якої- «Він скрізь ішов чесно і розумно», із якої ви дізнаєтеся історію десяти прижиттєвих фотопортретів Т.Шевченка.

Керівник секції Ковальова О. В.

Ми продовжуємо розмову про Т.Шевченка. Але перед цим я хотіла б, щоб ви послухали роздуми студентки факультету філології Черкаського педагогічного університету, «Мій Шевченко». Ці слова примушують задуматися кожного про те, що є Шевченко для кожного з нас? Що є для нас його вірші?

Т.Шевченко не пов’язаний безпосередньо із нашим краєм, ці зв’язки ми маємо по лінії його старшої сестри Катерини. Але, коли він був малим хлопчиком, батько, чумакуючи, брав із собою і малого Тараса. Про це він напише пізніше у своїй повісті російською мовою «Княгиня».

Зараз ми маємо можливість іще раз пройтися шляхами долі Кобзаря і згадати дві його подорожі на Україну. А скільки їх було всього?

Звітує секція істориків на чолі із Олегом Леонідовичем Глухим.

Епіграфом до наступного виступу ми беремо гумореску Гр.Бойка «Веремій»

Фразеологія – закладена в комірку пам'яті духовність роду людського, крилата пісня тисячолітньої мудрості, сконденсована у словах і словосполученнях, закодована у виразах, зворотах. Як галузь мовознавчої науки протягом останніх десятиліть привертає до себе все більшу увагу словесників, дослідників-мовознавців, істориків, літераторів, журналістів, бо вона є одним із найважливіших джерел дослідження й відтворення його минулого життя.

«Коли не розлучаються двоє» – так говорять про фразеологізми. І тоді викрешуються  незгасні іскри народної мудрості, вічні зерна правди і краси. І в цьому ви  матимете змогу пересвідчитися. Науковий керівник –

 Бокатенко А.А.

І знову звертаємося до Шевченка:

Прочитайте знову тую славу.

Та читайте од слова до слова…

Все розберіть.. Та й спитайте

Чиї сини? Яких батьків?

(«І мертвим, і живим…»)

Відповідь на це спробують дати підопічні Н.Г.Шайдюк. Вони досліджували витоки Чорноліської культури на території нашого села, про яку відомо у Європі. Під час розкопок, проведених у 1949 році археологічною експедицією Інституту археології під керівництвом Теремошкіна, були виявлені сліди давнього поселення на Лагерській горі, на правому боці балки, що проходить через село попід Чорним лісом. Тут  знайдено уламки посуду з глини. На думку Теремошкіна, це і було скіфським поселенням. Далі розкопки було заборонено, і відомостей про цей період ми маємо дуже мало. Тому, думаю, цікаво буле послухати наших дослідників.

Слова як люди – у кожного своя історія. Іноді, вживаючи їх, ми й не підозрюємо, який глибокий зміст вони несуть. Одні прийшли до нас, як прийнято казати, з молоком матері, інші відкрилися зі сторінок букварів та читанок. Проте є й такі, що входили в наше життя не за допомогою механічних завчань, словникових запасів чи з вуст односельців, - вони народжувалися, закріплювались, а, отже, й усвідомлювалися разом із нами.До них належать і слова «берегиня», «оберіг».

У «Тлумачному словнику» читаємо: «Оберіг - амулет. Талісман, що захищає від небезпеки, стає перешкодою для негативного впливу, дій».

 В українській оселі оберегом слугував чи не кожен предмет хатнього вжитку:  поріг біля дверей, рушник, сволок, діжа, піч, лава. Зараз мова піде про оберегову ляльку-мотанку, її функції та різновиди, історичні відомості. Вам розкриють секрети виготовлення мотанки члени естетичної секції на чолі із Єрмолаєвою С.А. у дослідженні на тему  « Лялька-мотанка: актуально чи ні?»

Частина ІІ

Послухайте вірші, написані нашими земляками, учителями історії двох наших шкіл.

Рядки, що об’єднують їх, присвячені людям-трудівникам - найбільшому багатству нашого краю. Це гордість богданівської землі.

 Хто проживає на території Богданівської сільської ради, яким є національний склад  жителів, як відбувається міграція населення та що становить її причини? Отже, соціальне дослідження населення нашого села. Слово Тетяні Миколаївні та її команді.

Презентація поезії Ліни Костенко «Цей ліс живий».

Але серед такої лісової ідилії живуть і шкідники, які паразитують на зелених насадженнях. Чи знаєте ви про них? Зелена дубова листовійка, п`ядух-обдирало, зимовий п’ядун… Втрати лісу, приріст деревини після їх «господарювання» на деревах зменшується на 30 – 50%. Як із ними боротися?  Відповідь на це питання у роботі «Лісогризучі шкідники дубових насаджень». До речі, ця наукова робота була визнана кращою на обласному зльоті шкільних лісництв. Слово Аллі Анатоліївні  Довженко та її вихованцям.

У С.Васильченка є оповідання, яке має назву «Мужицька арифметика». Послухайте уривок із нього.

«Народна математика українців»: стародавні задачі прикладного характеру, народні міри, різні способи усних обчислень, старовинне математичне письмо, математичні жарти та розваги – усе це математична культура українців.

Слово Тетяні Петрівні  Рябченко та її учням.

І – нарешті – створення веб-сайтів на різних платформах, а саме: на сайті «Goomla»; на сайті «html»; сайті «php», «ucoz», «Google». А також про переваги цих платформ та їхні недоліки. Слово Наталі Володимирівні Тарасюк.

Програма ІІ науково-практичної конференції НТУ «Соняшник» вичерпана. Щира дяка нашим учителям-керівникам секцій та учням, які готували виступи. Виходьте зі своїми роботами за межі школи, до слухачів МАНу і досягайте нових успіхів. А ми вам у цьому допоможемо!